Сьогодення змінюється надто швидко і такі поняття як мусульманський тероризм уже здаються не такими гострими та обговорюваними в суспільному просторі. В продовження циклу статей, що стосуються потенційних загроз від екстреміських та сепаратиських угруповань, в тому числі і для України, варто згадати про такі організації як: «Хезболла», «Брати мусульмани», «Озброєна ісламська група».
Хезболла, визнана терористичною організацією урядами більшості провідних країн світу. І з погляду деяких країн мусульманського світу вважалась групою опору окупантам, проте Ліга арабських держав визнала Хезболлу терористичною організацією в березні 2016 року.
Дана організація, окрім військової також має і політичну сторону, котру підтримує здебільшого шиїтське населення Лівану. Хезболла, як і інші терористичні угрупування, використовує зброю для підкреслення своєї правоти і не соромиться її використовувати проти мирного населення, як це відбулось у жовтні 2021 року в місті Бейрут, де загинуло 6 осіб та ще декілька десятків постраждали. Масовий розстріл був здійснений з однією метою — розігнати мітинг проти судді, котрий розглядає гучну справу найбільшої в країні техногенної катастрофи — вибух у порту Бейрута, де постраждало більше 6 тисяч осіб.
Сьогодні Ліван переживає затяжну економічну кризу, більше 60% громадян за межею бідності. Однак підтримка Хезболли в країні не падає, більше того організація живе на кошти, що виділяє Ісламська Республіка Іран (ІРІ), а це близько 60-80 млн. доларів на рік. Мета організації проста — знищення християнства, проявів західного впливу на країну та становлення у державі тотального ісламського режиму. Серед методів, котрими користуються члени терористичного угруповання, слід виділити: підриви посольств, викрадення людей, захоплення літаків, вбивства, здійснення терактів на територіях різних країн.
Товариство братів мусульман — асоціація заснована в 1929 році в Єгипті. Через 10 років вона почала відкривати представництва у інших східних державах (Сирія, Ліван, Ірак, Палестина, тощо), домагаючись об’єднання всіх мусульман в боротьбі проти імперської системи Заходу, відновлення халіфату, життя в якому регулювалося б положеннями Корану.
У політичній діяльності, лідери «Братів-мусульман» спирались на ідеї соціальної справедливості та боротьби за національне визволення. Наприкінці 40-х та початку 50-х років минулого століття, після безуспішної спроби захоплення влади у Єгипті та декількох насильницьких вбивств, «Брати-мусульмани» були заборонені в країні та продовжили свою діяльність підпільно. Все змінилось у 2011 році, коли влада Єгипту відновила їх політичний статус та виключила зі списку заборонених організацій. Товариство швидко набрало популярності та під час виборів до Народної Асамблеї отримало 40% місць. У 2012 році пост президента зайняв Мухаммед Мурсі, однак через рік його було усунуто в результаті воєнного перевороту. В результаті чого виникли протести, котрі були придушені новою владою, а суди винесли близько 700 вироків, після чого «Братів-мусульман» знову внесли у список заборонених організацій.
Озброєна ісламська група — терористична організація, мета котрої встановити ісламську державу в Алжирі. Свою діяльність вона почала у 1992 році шляхом вбивств та викрадень громадян, журналістів та іноземців, захоплення літаків. Сама організація не має чіткої ієрархії. Її чисельність складає близько трьох тисяч осіб, що діють відокремлено один від одного. Підтримують організацію Європейська діаспора, Судан та ІРІ. На руках організації кров сотень загиблих від масових терактів.
Від рук мусульманських організацій у 90-х та 2000-х загинуло велика кількість людей. Екстремісти зазвичай приховують свої звірства за ширмою визвольної боротьби проти влади або «невірних». Останнім часом світ потерпає від інших бід, люди змушені боротись проти нових викликів, тому ситуація з ісламістами обговорюється не так гостро. Однак час від часу дані структури проявляють себе і знову нагадують про своє існування методом підривів, вбивств та насилля.
Але чи закінчили свою терористичну діяльність ці та інші організації? Питання залишається відкритим і слід не забувати про можливість нового витка їх активності, незважаючи на ситуацію в світі.
Останні події в Сирійській провінції Хасака, де на початку 2022 року поновилась активність терористичної організації «Ісламська держава», члени якої напали на тюрму та спробували звільнити близько трьох тисяч утримуваних там бойовиків, в черговий раз демонструє, що загроза діяльності подібних організацій не втрачає свою актуальність та потребує підвищеної уваги.
Короновірус, локальні та гібридні війни, розруха, голод, бідність призводять до великої кількості біженців, які намагаються добратися до європейського континенту. Потрапляючи до Європи, біженці зі своїм менталітетом та культурою, дуже часто не хочуть жити по законах країни, в яку вони приїхали. В числі біженців більшість людей є малограмотними, а злидні, невлаштованість, безробіття й відсутність альтернативної релігійної освіти призводять до того, що вони легко попадають під вплив агітаторів з терористичних організацій. Слабкостями людей легко маніпулювати та направляти в потрібному руслі.
Вважаючи на ці обставини, необхідно зберігати пильність розвідувальних та правоохоронних органів у всій Європі, в тому числі і в Україні, яка виступає для мігрантів одним із коридорів на шляху до європейських країн.
