Домой Статьи Мнения Ковід-19: вплив епідемії на якість життя українців

Ковід-19: вплив епідемії на якість життя українців

Автор

10/11/2021

880

Ольга Балакірєва, кандидат соціологічних наук, завідувачу відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», голова правління ГО «Український інститут соціальних досліджень ім.О.Яременка», голова правління ГО «Центр «Соціальний моніторинг»

Результати соціологічного дослідження «Демократія, державне управління і розвиток» на замовлення Міжнародного проєкту регулярних опитувань «Євробарометр», що здійснюється під егідою Європейської комісії.

Опитування проведено з 20 по 27 жовтня 2021 р. у 24-х областях України та м. Києві. Всього опитано 1 509 респондентів. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,5 –2,6 відсотка.

Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента.

1.Ставлення до обов’язкової вакцинації

38,0% опитаних не підтримують обов’язкову вакцинацію населення, кожен п’ятий (21,2%) вважає вакцинацію необхідною для представників окремих професій або галузей обслуговування і освіти, 13,7% підтримують обов’язковість вакцинації для окремих вікових груп. Лише 28,8% беззастережно підтримують необхідність вакцинації всього населення, за виключенням медичних протипоказань (рис.1).

Рис. 1. Ставлення українців до обов’язкової вакцинації, %

Джерело даних: Частка відповідей на запитання: UV_1. «Як Ви ставитесь до обов’язкової вакцинації?», N= 1509, респонденти могли надати 2 відповіді.

Критичне ставлення до обов’язкової вакцинації найбільше поширене серед респондентів старшого віку: у віковій групі 60 років і старше питома вага тих, хто не підтримує обов’язкову вакцинацію, сягає 42,8%. Чоловіки не підтримують обов’язковість вакцинації дещо частіше, ніж жінки: 40,7% та 35,8% відповідно (табл.1).

Таблиця 1

Ставлення українців до обов’язкової вакцинації, за віком і статтю, %

	Вік, років					Стать
	18-29	30-39	40-49	50-59	60+	Чоловіча	Жіноча
Не підтримують	35,8	38,2	32,7	38,9	41,8	40,7	35,8
Підтримують для окремих професій, галузей обслуговування, освіти	22,1	22,5	20,7	20,8	20,2	21,0	21,3
Підтримують для певних вікових груп	17,3	14,3	14,4	10,7	12,4	13,0	14,2
Підтримують для всього населення (за виключенням медичних протипоказань)	27,2	28,3	33,0	31,4	25,9	25,9	31,1

Понад половину (51,4%) опитаних на Донбасі не підтримують обов’язкову вакцинацію, у Західному і Центральному регіонах критичне ставлення до неї менш поширене: 34,1% та 33,4% відповідно. Відмінності у ставленні до обов’язкової вакцинації за типом населеного пункту менш виразні: у містах її не підтримують 41,2%, в обласних центрах – 37,6%, у сільській місцевості – 35,1% (табл. 2).

Таблиця 2

Ставлення українців до обов’язкової вакцинації,

за типом населеного пункту та регіоном, %

	Тип населеного пункту			Регіон
	Обласний центр	Місто	Село	Західний	Центральний	Східний	Донбас	Південний
Не підтримуєте	37,6	41,2	35,1	34,1	33,4	42,0	51,4	45,7
Підтримуєте для окремих професій, галузей обслуговування, освіти	20,0	19,4	24,3	22,4	19,2	24,8	17,7	20,8
Підтримуєте для певних вікових груп	13,4	12,8	14,9	17,7	13,9	13,8	6,3	10,0
Підтримуєте для всього населення (за виключенням медичних протипоказань)	29,0	29,0	28,2	28,2	33,8	24,8	24,6	23,5

2. Поширеність інфекції

Майже половина (48,5%) опитаних або знають, або припускають, що вони або члени їхньої родини хворіли на коронавірус КОВІД-19. 27,0% респондентів зазначили, що у них або їх близьких був діагностований коронавірус, а ще 21,5% – припускають (вочевидь, через наявність певних симптомів), що таке інфікування відбулося. Кожен двадцятий (5,4%) не обізнаний стосовно свого ковідного статусу, 45,3% впевнені, що їх або членів їхніх родин епідемія не торкнулася (рис. 2).

Рис. 2. Поширеність інфекції, %

Джерела даних: Частка відповідей на запитання: 56. «Чи хворіли Ви або члени Вашої родини коронавірусом (КОВІД-19) в період з 01 березня 2020 року?», N=1 509

Опитані віком від 60 років ствердно відповідали про наявність діагностованого у них коронавірусу набагато рідше, ніж представники інших вікових груп: 21,5% респондентів у віці понад 60 років зазначили про наявність у них діагностованого коронавірусу, поміж опитаних іншого віку частка таких відповідей становить від 27,2% (респонденти 30-39 років) до 31,3% (респонденти 40-49 років) (табл. 3).

Таблиця 3

Поширеність інфекції, за віком і статтю, %

	Вік, років					Стать
	18-29	30-39	40-49	50-59	60+	Чоловіча	Жіноча
Так, був діагностований	30,4	27,2	31,3	28,1	21,5	25,8	27,9
Так, без діагнозу, на мою думку	19,2	24,8	20,4	25,3	19,3	19,3	23,4
Ні	48,5	41,3	41,7	40,2	51,3	48,2	43,0
Не знаю	1,5	6,0	5,9	6,0	6,4	5,9	4,9
Не можу обрати	0,0	0,3	0,0	0,0	0,2	0,1	0,1
Відмова від відповіді	0,4	0,4	0,7	0,4	1,3	0,7	0,7

Джерело даних: Частка відповідей на запитання: 56. «Чи хворіли Ви або члени Вашої родини коронавірусом (КОВІД-19) в період з 01 березня 2020 року?», N=1 509

В обласних центрах питома вага респондентів, у яких було діагностовано коронавірус, є дещо більшою, ніж в інших містах: відповідно 28,9% та 24,5%.

Найбільш часто ствердно відповідали про досвід інфікування жителі Західного регіону (37,2% повідомили, що у них або членів їх родин був діагностований коронавірус, а ще 22,4% – припускають, що таке інфікування фактично відбулося, хоча й не було діагностовано). За самооцінками респондентів, найбільш благополучна ситуація із КОВІД-19 – у Південному регіоні: лише 22,0% опитаних відповіли, що у них або їх близьких було діагностовавано коронавірус, ще 11,6% — припускають, що інфікування відбулося.

Питома вага ствердних відповідей на запитання стосовно наявності коронавірусу у респондентів або членів їх родин є дещо вищою в обласних центрах і приблизно однакова в містах, які не є обласними центрами, та селах. Сума відповідей про наявність діагнозу та припущення про інфікування у цих типах населених пунктів дорівнює відповідно 51,9%, 46,6% та 47,3% (табл.4).

Таблиця 4

Поширеність інфекції,

за типом населеного пункту та регіоном, %

	Тип населеного пункту			Регіон
	Обласний центр	Місто	Село	Західний	Центральний	Східний	Донбас	Південний
Так, був діагностований	28,9	24,5	27,8	37,2	27,7	19,5	20,1	22,0
Так, без діагнозу, на мою думку	23,0	22,1	19,5	22,4	23,5	24,6	16,8	11,6
Ні	45,0	46,1	44,7	33,8	44,5	52,6	48,1	55,5
Не знаю	2,8	6,6	6,6	6,0	3,9	2,3	14,1	8,2
Не можу обрати	0,0	0,3	0,0	0,3	0,2	0,0	0,0	0,0
Відмова від відповіді	0,3	0,4	1,4	0,3	0,2	1,0	0,9	2,7

3. Відчуття ризиків, зумовлених пандемією

За самооцінкою опитаних, половина з них (49,6%) через пандемію КОВІД-19 ризикували зменшенням або втратою сімейного доходу, 39,0% – відчули порушення в освітньому процесі своїх дітей, для кожного четвертого (24,6%) пандемія зумовила ризик серйозної хвороби або навіть смерті. 17,8% респондентів зазначили, що піддалися ризику втрати роботи (рис. 3).

Рис. 3. Відчуття ризиків, пов’язаних з пандемією КОВІД-19, %

Джерело даних: Частка ствердних відповідей на запитання: 57. «Під час пандемії КОВІД-19 Ви або члени Вашої родини піддавалися таким ризикам?», N=1 509

Найбільш часто відчували ризик втрати або зменшення сімейного доходу респонденти у передпенсійному віці 50-59 років (ствердно відповіли на відповідне запитання 56,0% опитаних), ризик порушень в освітньому процесі частіше за інших зазначали респонденти 40-49 років (53,8%), зменшення або втрати сімейного доходу – також представники вікової групи 50-59 років.

Чоловіки частіше, ніж жінки, відповідали, що вони відчули ризик втрати роботи (відповідно 19,2% та 16,6%) (табл. 5).

Таблиця 5

Відчуття ризиків, пов’язаних з пандемією КОВІД-19,

за віком і статтю, %

	Вік, років					Стать
	18-29	30-39	40-49	50-59	60+	Чоловіча	Жіноча
Серйозна хвороба або смерть	21,9	23,1	28,2	25,8	24,4	23,3	25,7
Втрата роботи	19,7	19,5	22,9	19,8	11,2	19,2	16,6
Зменшення або втрата сімейного доходу	53,1	53,0	53,7	56,0	39,2	49,7	49,6
Зриви (порушення) в освітньому процесі Ваших дітей	40,3	51,1	53,8	31,3	25,1	38,0	39,8

Мешканці обласних центрів відчували ризик серйозної хвороби або навіть смерті – власної або членів родини – набагато частіше, ніж жителі інших міст або сіл: питома вага ствердних відповідей на запитання щодо відчуття таких ризиків становить в обласних центрах 33,1%, в інших містах – 21,77, у селах – 19,3%. За даними опитування, відчуття такого ризику найбільше поширене у Східному регіоні (30,4%), жителям Півдня воно притаманне найменше (15,0%).

Відчуття ризику втрати роботи поширене практично рівною мірою серед жителів різних типів населених пунктів, частіше за жителів інших регіонів наявність таких побоювань зазначали у Центральному регіоні (19,4%), найрідше (14,4%) – на Донбасі.

Відчували ризик зменшення або втрати сімейного доходу, а також порушення в освітньому процесі найбільше жителі обласних центрів (52,1% і 41,6% відповідно) та Центру України (56,4% і 45,6% відповідно) (табл. 5).

Таблиця 5

Відчуття ризиків, пов’язаних з пандемією КОВІД-19,

за типом населеного пункту та регіоном, %

	Тип населеного пункту			Регіон
	Обласний центр	Місто	Село	Західний	Центральний	Східний	Донбас	Південний
Серйозна хвороба або смерть	33,1	21,7	19,3	25,7	25,5	30,4	16,8	15,0
Втрата роботи	18,3	18,0	17,0	18,2	19,4	16,9	14,4	15,5
Зменшення або втрата сімейного доходу	52,1	47,9	49,0	46,4	56,4	54,9	39,9	31,7
Зриви (порушення) в освітньому процесі Ваших дітей	41,6	38,7	36,7	34,5	45,6	36,5	44,4	27,0

4. Вплив КОВІД-19 на бюджети українських родин

39,6% респондентів ствердно відповіли на запитання стосовно негативного впливу пандемії на бюджети їхніх сімей: 8,7% відмітили існування «дуже серйозного» негативного впливу, ще 31,8% — наявність «серйозного» негативного впливу. Понад третину (35,6%) також зазначили про негативний вплив КОВІД-19 на їх родинні бюджети, однак оцінили його як «не дуже серйозний». Лише кожен п’ятий (22,2%) заперечує наявність негативного впливу епідемії на бюджет своєї сім’ї (рис. 4).

Рис. 4. Негативний вплив КОВІД-19 на бюджети українських сімей, %

Джерело даних: Частка відповідей на запитання: 58. «Говорячи про негативний вплив Covid-19 на бюджет Вашої сім’ї, наскільки істотним він був?», N=1 509

Негативний («дуже серйозний» або «серйозний») вплив на бюджети найбільше відчули респонденти 40-49 років, майже ніякого впливу на власні бюджети не відчула третина респондентів старше 60 років (табл.5).

Таблиця 6

Негативний вплив КОВІД-19 на бюджети українських сімей,

за віком і статтю, %

	Вік, років					Стать
	18-29	30-39	40-49	50-59	60+	Чоловіча	Жіноча
Дуже серйозний негативний вплив	7,4	7,0	11,3	8,6	9,0	7,5	9,6
Серйозний негативний вплив	28,5	34,1	34,2	35,4	28,7	31,8	31,8
«Дуже серйозний» + «Серйозний» негативний вплив	35,9	41,1	45,5	44	37,7	39,3	41,4
Деякий вплив, але не дуже серйозний	43,8	38,7	37,0	34,6	28,5	35,0	36,2
Практично ніякого впливу не було	18,7	18,3	16,4	19,7	32,0	23,7	21,0
Не розумію запитання	0,0	0,0	0,0	0,0	0,2	0,1	0,0
Не можу обрати	1,6	0,3	0,7	0,4	0,9	1,2	0,5
Відмова від відповіді	0,0	1,6	0,4	1,3	0,7	0,7	0,9

Пандемія КОВІД-19 менше позначилася на бюджетах сільських сімей: серед опитаних у сільській місцевості питома вага тих, хто зазначив «дуже серйозний» або «серйозний» негативний вплив пандемії на сімейні бюджети, становить 36,3%, натомість в обласних центрах цей показник сягає 43,8%, у містах – 41,2%. Негативний вплив КОВІД-19 на бюджети гостріше відчували жителі Сходу України (44,5% обрали варіант відповіді «дуже серйозний негативний вплив» або «серйозний негативний вплив»), на Півдні питома вага таких відповідей є найменшою серед інших регіонів і становить відповідно 35,1% (табл. 7).

Таблиця 7

Негативний вплив КОВІД-19 на бюджети українських сімей,

за типом населеного пункту та регіоном, %

	Тип населеного пункту			Регіон
	Обласний центр	Місто	Село	Західний	Центральний	Східний	Донбас	Південний
Дуже серйозний негативний вплив	10,4	10,3	5,1	3,3	9,0	9,8	8,1	16,8
Серйозний негативний вплив	33,4	30,9	31,2	34,6	33,5	34,7	28,5	18,3
«Дуже серйозний» + «Серйозний» негативний вплив	43,8	41,2	36,3	37,9	42,5	44,5	36,6	35,1
Деякий вплив, але не дуже серйозний	36,2	33,3	37,7	37,1	37,3	35,8	36,7	26,2
Практично ніякого впливу не було	19,4	23,2	24,0	22,2	19,0	18,7	23,1	38,2
Не розумію запитання	0,0	0,0	0,2	0,3	0,0	0,0	0,0	0,0
Не можу обрати	0,4	1,1	0,8	1,1	1,0	0,3	0,9	0,0
Відмова від відповіді	0,2	1,2	1,0	1,4	0,2	0,7	2,7	0,5

5. Оцінка зусиль Уряду з подолання пандемії КОВІД-19

Опитані вельми критично оцінюють зусилля Уряду України щодо подолання пандемії коронавірусу: лише кожен п’ятий (19,6%) з опитаних обрав варіант відповіді «добре» або «дуже добре» на відповідне запитання. Переважна більшість респондентів оцінюють зусилля Уряду або «погано» (48,6%) або навіть «дуже погано» (21,9%), сума негативних оцінок становить 70,5% (рис. 5).

Рис. 5. Оцінка зусиль Уряду з подолання пандемії КОВІД-19, %

Джерело даних: Частка відповідей на запитання: 59. «НА Вашу думку, наскільки добре чи погано наш уряд подолав пандемію КОВІД-19?», N=1 509

Переважно критичні оцінки («погано» або «дуже погано») спроб Уряду подолати пандемію коронавірусу висловлювали представники всіх вікових груп, чоловіки та жінки рівною мірою. На цьому тлі виділяються результати опитування наймолодших респондентів, серед яких найбільша частка тих, хто схвально ставиться до зусиль Уряду подолати пандемію (сума відповідей «добре» та «дуже добре» серед цієї вікової групи становить 26,6%), та, відповідно – найменше тих, хто оцінює ці зусилля критично (сума відповідей «погано» і «дуже погано» становить 62,6%).

Таблиця 8

Оцінка зусиль Уряду з подолання пандемії КОВІД-19,

за віком і статтю, %

	Вік, років					Стать
	18-29	30-39	40-49	50-59	60+	Чоловіча	Жіноча
Дуже добре	0,4	1,4	1,5	1,3	1,4	1,4	1,1
Добре	26,2	19,0	17,6	16,7	14,9	18,8	18,1
«Дуже добре» + «Добре»	26,6	20,4	19,1	18,0	16,3	20,2	19,2
Погано	44,2	45,5	51,2	50,6	50,4	47,5	49,4
Дуже погано	18,4	24,0	22,3	23,6	21,3	22,6	21,4
«Погано» + «Дуже погано»	62,6	69,5	73,5	74,2	71,7	70,1	70,8
Це не є обов’язком уряду	1,2	1,3	0,4	0,9	1,8	1,2	1,2
Не знаю	8,4	7,2	5,6	4,9	9,1	7,2	7,3
Відмова від відповіді	1,2	1,6	1,4	2,0	1,1	1,3	1,5

Джерело даних: Частка відповідей на запитання: 59. «На Вашу думку, наскільки добре чи погано наш уряд подолав пандемію КОВІД-19?», N=1 509

Лише кожен п’ятий (19,9%) житель обласних центрів вважає, що Уряд «Добре» або навіть «дуже добре» впорався з подоланням пандемії КОВІД-19. У містах питома вага таких оцінок сягає 22,9%, у селах – 13,8%. Найбільш критично (сума відповідей «погано» і «дуже погано») оцінюють зусилля Уряду з подолання пандемії у сільській місцевості (74,5%), а також у Західному регіоні (відповідно 78,8%). Жителі Донбасу, порівняно з опитаними в інших регіонах, частіше схвально («добре» або «дуже добре») оцінювали подолання пандемії (38,5%), та, відповідно, рідше за жителів інших регіонів надавали критичні («погано» або «дуже погано») оцінки (48,9%) (табл. 9).

Таблиця 9

Оцінка зусиль Уряду з подолання пандемії КОВІД-19,

за типом населеного пункту та регіоном, %

	Тип населеного пункту			Регіон
	Обласний центр	Місто	Село	Західний	Центральний	Східний	Донбас	Південний
Дуже добре	0,6	1,0	2,1	0,6	0,0	1,4	2,7	5,2
Добре	19,3	21,9	13,7	13,2	21,5	10,4	35,8	20,6
«Дуже добре» + «Добре»	19,9	22,9	15,8	13,8	21,5	11,8	38,5	25,8
Погано	47,8	45,5	52,7	56,7	52,2	49,1	27,3	34,6
Дуже погано	20,9	23,0	21,8	22,1	18,2	28,3	21,6	22,3
«Погано» + «Дуже погано»	68,7	68,5	74,5	78,8	70,4	77,4	48,9	56,9
Це не є обов’язком уряду	2,1	0,9	0,6	0,0	0,4	1,7	0,9	5,8
Не знаю	8,7	6,7	6,5	4,6	7,1	9,1	11,7	7,0
Відмова від відповіді	0,6	1,0	2,6	2,8	0,6	0,0	0,0	4,5