Артур Сайфудинов
           Артур Сайфудинов

Основним джерелом виникнення екстремізму є взаємозв’язки людини з людиною та людини з державою завдяки чому і формуються суспільні настрої. Каталізаторами, що спричиняють такого роду конфронтації можуть слугувати неоднорідність, строкатість складу (національного, релігійного, соціального) населення країни, нерівномірність соціального, економічного, екологічного, культурного, зокрема мовного, розвитку окремих регіонів, що породжує сподівання тих чи тих спільнот на самозбереження та поліпшення умов існування або, навпаки, прагнення монополізувати привілейоване становище, щоб не поділяти його з іншими групами. 

Не слід забувати про помилки, прорахунки та зловживання центральної влади, які погіршують становище окремих етнічних або конфесійних спільнот (непоодинокі випадки, коли роль цього чинника з пропагандистською метою штучно перебільшується лідерами думок), вплив певних держав і міжнародних терористичних організацій з метою підпорядкування та експлуатації ресурсів і населення відокремлених регіонів.

Що стосується протидії екстремізму, то Україні варто скористатись досвідом Європейських країн, які досягли значних результатів, особливо у таких напрямах:

  • Посилення міжнародної взаємодії і обміну інформацією між країнами з питань боротьби з тероризмом.

На засіданні Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй від 12 грудня 2016 року було прийнято резолюцію № 2322 (одним з авторів є Україна), яка закликає держави до укріплення та розширення міждержавної взаємодії та взаємодопомоги у сфері боротьби з тероризмом та обміну інформацією.

Прикладом тривалої співпраці з питань протидії тероризму є взаємодія США з країнами Європейського Союзу (передусім Францією, Німеччиною та Великою Британією). Угода надала можливість здійснювати обмін стратегічною та технічною інформацією з питань протидії тероризму, відмивання грошей, протиправної торгівлі наркотиками, ядерними, радіологічними речовинами та людьми.

  • Посилення взаємодії та обміну інформацією з питань протидії тероризму між уповноваженими органами на національному рівні.

У Європейському Союзі було вжито низку заходів, спрямованих, у першу чергу, на підвищення ефективності взаємодії та обміну інформацією між національними спеціальними та поліцейськими службами, а також посилення прикордонного контролю. Створено єдину базу даних, до якої в режимі реального часу мають доступ понад 20 європейських спецслужб. 

На міжнародному та регіональному рівнях відзначається тенденція до поглиблення співробітництва у сфері боротьби з тероризмом. У першу чергу, це стосується питань обміну інформацією, покращення взаємодії спецслужб та правоохоронних органів, посилення контролю за перетином державних кордонів та протидії фінансуванню терористичної діяльності.

  • Посилення профілактики тероризму, у тому числі протидія радикалізації.

В багатьох країнах запроваджено та виконуються спеціалізовані програми, спрямовані на недопущення поширення у суспільстві екстремістських поглядів, запобігання втягування молоді до участі у терористичних організаціях, застосовуються процедури амністії окремих осіб, які брали участь в терористичній діяльності, та адаптації їх до мирного співіснування. 

На національному рівні держави вживають додаткових заходів, спрямованих на профілактику тероризму, вдосконалюють антитерористичне законодавство, розширюють повноваження силових структур, надаючи їм додаткові інструменти, прагнуть покращити взаємодію та обмін інформацією між уповноваженими органами, створюють нові координуючі органи по боротьбі з тероризмом, а також посилюють відповідальність за участь у терористичній діяльності.

Особливої актуальності набуває питання щодо участі збройних сил у боротьбі з тероризмом. Це обумовлено тим, що терористичні прояви часто набувають широких масштабів, і реагування звичайними силами безпеки у таких випадках є недостатнім та неефективним. Низкою країн вже передбачена можливість використання армії для боротьби з тероризмом та врегулювання деяких внутрішніх конфліктів. Деякі країни розглядають таку можливість.

  • Використання державними органами нових технологій боротьби з тероризмом.

Тенденції останнього часу демонструють схильність терористичних організацій до активного використання Інтернету та соціальних мереж для пропаганди та вербування нових послідовників. У зв’язку з подібними тенденціями, на території Європейського Союзу планується створення Європейського центру боротьби з тероризмом та радикалізацією в Інтернеті. Він має стати елементом  існуючого при Європолі довідкового бюро в мережі Інтернет. 

Прикладом регіонального рівня можна вважати нещодавно утворений Центр боротьби з тероризмом і гібридними загрозами при МВС Чехії, діяльність якого зосереджена на аналізі Інтернет контенту і відповідному реагуванні.

  • Посилення боротьби з фінансуванням тероризму.

У 2016 році Єврокомісією було представлено комплекс заходів по боротьбі з фінансуванням тероризму, посилення прикордонного контролю та удосконалення Шенгенської інформаційної системи (SIS). Цим комплексом передбачено збільшення контролю за перевезенням готівкових коштів та золота під час перетину кордонів ЄС. 

  • Посилення контролю за міграційними процесами.

Посилення міграційних процесів створює додаткові можливості для активізації діяльності міжнародних терористичних організацій. З огляду на це, уряди країн з найбільшими міграційними потоками вживають заходи щодо посилення прикордонного контролю, впровадження ефективних систем спостереження за мігрантами та запобігання нелегальній міграції, як важливих елементів системи попередження вчинення терористичних актів.

Сплеск масштабу нелегальної міграції до Європи у 2015 році фактично показав слабкість європейських інституцій, відповідальних за охорону зовнішніх кордонів та надання притулку біженцям.

Аналіз та оцінка діяльності спецслужб, правоохоронних та судових органів, їх недоліків та провалів має стати вагомим засобом у коригуванні державної політики у сфері боротьби з тероризмом. Такий аналіз має здійснюватися як на постійній основі уповноваженими органами так і в індивідуальному порядку при наявності певних випадків.

Вдосконалення національного законодавства з питань протидії тероризму, надання додаткових повноважень правоохоронним органам і спеціальним службам.

З огляду на зростання терористичної загрози низкою країн було змінено національне законодавство з питань протидії тероризму, у тому числі надано додаткових повноважень правоохоронним органам і спеціальним службам.

В ФРН прийнято закон «Про заходи з протидії тероризму», яким передбачається:

— запровадження жорсткіших правил реєстрації власників передплаченого зв’язку;

— організація автоматизованого обміну даними між національними спецслужбами та правоохоронними органами, а також із спецслужбами іноземних держав;

— зменшення з 16 до 14 років мінімального віку громадян, за якими дозволено здійснювати стеження.

Також, у 2016 році були внесені зміни до Закону «Про Федеральну розвідувальну службу» (BND), якими розширюються її повноваження. Зокрема, передбачено надання права щодо зняття інформації з телекомунікаційних каналів на території ФРН, у тому числі й прослуховування громадян країни.

Серед інших заходів, спрямованих на протидію тероризму:

— прийняття земельним парламентом Баварії закону, який передбачає посилення контролю з боку спецслужб у сфері зв’язку й обміну інформацією;

— надання Відомству по захисту конституції необмеженого доступу до баз даних та архівів організацій зв’язку та обміну інформацією;

— підвищення спроможностей спецслужб з виявлення та припинення протиправної діяльності у кіберпросторі;

— підвищення ефективності координації діяльності підрозділів спеціального призначення;

— збільшення кількості особового складу спеціальних служб та поліції;

— розвиток систем відеоспостереження у містах.

Також у контексті розвитку системи запобігання терористичним актам в Німеччині заплановано введення нової системи оцінки загроз «Радар», що призначена для посилення моніторингу за потенційними терористами та покращення взаємодії поліцейських служб і судових органів. Також «Радар» допомагатиме правоохоронцям у виявленні осіб, які використовують фальшиві документи.

Після терактів, що сталися у Парижі в 2015 році, французькі парламентарі також сфокусували свою діяльність на удосконаленні законодавства у сфері протидії тероризму. В  2016 році парламентом Франції прийнято закон щодо реформування пенітенціарної системи. Метою цих реформ визначено посилення відповідальності за тероризм та підвищення ефективності боротьби проти нього. 

Парламент Франції також посилив адміністративний контроль над районами проведення антитерористичних операцій та затвердив положення про створення Паризького суду, спеціалізацією якого є боротьба з кіберзлочинністю. Крім того, до Кримінального кодексу внесені нові види злочинів, зокрема, створення сайтів терористичної спрямованості, у тому числі за межами Франції.

Аналогічні підходи щодо посилення протидії тероризму було застосовано у Польщі. Там діє закон про антитерористичну діяльність, який, зокрема, передбачає надання спецслужбам додаткових повноважень для попередження та протидії терористичним загрозам: спрощення доступу спецслужб до баз даних, розширення повноважень щодо проведення обшуків та затримання протягом 24 годин, видворення іноземців, які становлять загрозу національній безпеці, надання права припиняти масові заходи та публічні зібрання у разі підвищення рівня терористичної загрози тощо.

Парламент Угорщини вніс зміни до Конституції країни та низки законів, що стосуються реагування на терористичні загрози. Серед заходів, що можуть запроваджуватись урядом: комендантська година, обмеження на пересування транспортних засобів, заборона на масові заходи, посилення охорони кордону, більш строгий контроль Інтернету і поштового зв’язку. Також надано дозвіл на застосування збройних сил при проведенні антитерористичних операцій.

Не менш важливим питанням у боротьбі з екстремістською діяльністю, особливо зважаючи на пріоритетність в розвитку демократичних цінностей в середині Європейського Союзу, є досвід проведення учасників конфлікту, які складають зброю і припиняють боротьбу а створення системи заохочень та винагород для тих, хто співпрацює з урядом. Подібні елементи умовної «м’якої протидії» також демонструють свою ефективність, хоча й не можуть реалізовуватися без підтримки силових структур.

Загалом, у Європейському Союзі проблема сепаратизму стоїть дуже гостро. Особливо це стосується тих країн, які мають розвинену автономію регіонів (Іспанія, Італія, Франція, Великобританія та інші). Саме тому можна вважати, що досвід європейських країн є доволі ефективним і для Україні. 

Дане припущення стосується не лише боротьби з екстремістськими настроями в окремих регіонах але й тих загроз, які тільки набирають обороти. Перш за все до таких можна віднести міграційні процеси, соціальну кризу, ріст безробіття, криміналізацію суспільства та відсутність чіткого контролю зі сторони правоохоронних органів. 

Без напрацювання чітких механізмів, які зможуть попередити та запобігти проявам екстремістської діяльності, в Україні з’являється реальна загроза не лише проведення окремих терористичних актів, але створення та розвитку цілих терористичних організацій які будуть проводити свою діяльність як на території України, так і за її межами. Саме тому своєчасне вивчення досвіду інших країн та впровадження дієвих інструментів мають стати першочерговим завданням для правоохоронних органів та інших профільних структур, що займаються боротьбою за екстремізмом та тероризмом. 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here