Звіт Пентагону: Китай розширює свій ядерний арсенал, прагне збалансувати відносини між Росією та Північною Кореєю, а також аналізує конфлікт в Україні.
Міністерство оборони США оприлюднило звіт щодо військової потужності Китаю, де заявило, що Китай розширює свій ядерний потенціал, посилює військовий тиск на Тайвань і за останній рік наростив зв'язки з Росією.
"Національна стратегія КНР полягає в досягненні "великого омолодження китайської нації" до 2049 року. Ця стратегія передбачає політичний, соціальний, економічний, технологічний і військовий розвиток для посилення національної могутності КНР і перегляду міжнародного порядку денного", - мовиться у документі.
Документ, який щорічно випускає Пентагон, вже викликав критику з боку Китаю. У Пекіні його охарактеризували як "упереджений" та "недбало складений".
За даними Пентагону, станом на 2024 рік у китайському ядерному арсеналі наразі налічується понад 600 діючих ядерних боєголовок. У торічному звіті зазначалось, що їх було 500.
Згідно з оцінками американських військових, до 2030 року Китай може мати більше тисячі ядерних боєголовок, і ця цифра буде зростати до 2035 року. У звіті зазначається, що КНР активно займається "швидкою розбудовою ядерного арсеналу".
Китай стежить за програмами ядерної зброї США та Росії, і ймовірно, докладає зусиль для розробки додаткових передових ядерних можливостей у китайській армії, мовиться у звіті.
Протягом наступних десяти років Китай, ймовірно, продовжить активну модернізацію, розширення та диверсифікацію своїх ядерних озброєнь. Народно-визвольна армія Китаю має намір створити більш потужний і різноманітний ядерний арсенал, що включатиме системи, від малопотужних високоточних ракет до міжконтинентальних балістичних ракет з потужністю кілька мегатонн. Це дозволить забезпечити різноманітні можливості реагування на всіх етапах ескалації, як зазначено в звіті.
Ядерний арсенал Китаю не лише збільшується в чисельності, але й стає все більш різноманітним та вдосконаленим, повідомив журналістам високопосадовець Пентагону під час презентації відповідного документа, згідно з інформацією Reuters.
Згідно з оцінками Міноборони США, Китай, ймовірно, планує застосовувати свої новітні швидкі реактори-розмножувачі та установки для переробки з метою виробництва плутонію для своєї ядерної програми, незважаючи на офіційні заяви про те, що ці технології мають виключно мирний характер.
У Пентагоні також вказують, що Китай розробляє нові міжконтинентальні балістичні ракети, які "суттєво покращать його ядерні ракетні сили", і ймовірно розглядають можливість розробити міжконтинентальні ракетні системи зі звичайним озброєнням.
"За останні два десятиліття Китай досяг значних успіхів у розвитку гіперзвукових ракетних технологій. В численних програмах, що реалізуються в Китаї, можна провести паралелі з ракетами провідних міжнародних виробників", - йдеться у звіті.
Міноборони США також вказує на зусилля Китаю з модернізації безпілотників, зокрема розроблення технології "рою дронів". Військово-повітряні сили Китаю вдосконалюють свої технологічні стандарти й "швидко" наближаються до технологій, що відповідають стандартам США, мовиться у документі.
Одночасно високопосадовець зазначив під час презентації, що незважаючи на всі зусилля китайських військових, їхні повітряні сили ще не змогли ані наздогнати, ані перевершити американських.
Пентагон повідомляє, що Китай володіє найбільшим у світі військово-морським флотом, що включає 370 суден. За прогнозами американських військових, до 2025 року кількість кораблів у китайському флоті збільшиться до 395, а до 2030 року — до 435 одиниць.
ВМС Китаю наразі мають шість атомних підводних човнів з балістичними ракетами, шість атомних ударних підводних човнів і 48 дизельних або повітронезалежних ударних підводних човнів, додається у звіті.
Технологія автономного пересування застосовується в неатомних підводних човнах і включає в себе використання пального для генерації енергії та заряджання батарей.
Згідно з доповіддю Міністерства оборони США, прогнозується, що до 2025 року Китай може збільшити свій флот підводних човнів до 65 одиниць, а до 2035 року їх кількість може досягти 80.
Згідно з доповіддю, широкомасштабна агресія Росії проти України "продовжує перевіряти на міцність стратегічні відносини між Росією та Китаєм".
Пекін прагне підтримувати своє близьке партнерство з Москвою, одночасно формуючи образ великої держави, що відповідає за свої дії, і намагаючись зберегти свій "нейтралітет" у конфлікті.
Згідно зі звітом Пентагону, Пекін відтворює російські наративи, коли вони збігаються з критикою Сполучених Штатів, і уникає осуду дій Москви або вживання терміна "війна" щодо її вторгнення.
Американські військові зазначають, що Пекін практично не відповідав на міжнародні зауваження щодо своєї підтримки Росії, за винятком деяких окремих випадків.
Міністерство оборони США вважає, що Китай "ймовірно" бере до уваги уроки, отримані з війни Росії проти України, щоб адаптувати свої стратегії в контексті протидії так званій "стратегії стримування, яку реалізують США". Армія Комуністичної партії Китаю "має намір інтегрувати досвід Росії та України в області впливу під час конфлікту у свою власну військову доктрину".
"Дипломатично війна Росії проти України, ймовірно, ще раз підтвердила Пекіну, наскільки важливим є переконати країни Глобального Півдня в Африці, Латинській Америці, на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні, щоб вони прийняли наративи КНР про глобальну динаміку", - пишуть аналітики Пентагону.
Згідно зі звітом, наслідки санкцій, накладених заходом на Росію, "ймовірно, посилили бажання Китаю до забезпечення власної оборонної та технологічної незалежності, а також до економічної та енергетичної стабільності".
У питанні політики Китаю щодо Північної Кореї, Пентагон нагадує, що Пекін з часу розпаду Радянського союзу підтримував Північну Корею. І Пхеньян залежить від китайської енергетики, добрив та продуктів харчування.
Втім, попри партнерство і з Росією, і з КНДР, публічно Китай дистанціювався від військової співпраці Росії та Північної Кореї. Ймовірно, тому що Пекін вважає, що причетність до військової співпраці між Москвою та Пхеньяном є ризиком "для бажаної репутації відповідальної великої держави", йдеться у звіті.
"Згідно з доповіддю Пентагону, існує ймовірність, що Росія може передати Китайській Народній Республіці військові технології або об'єкти подвійного призначення, здатні допомогти в розвитку ядерної програми Північної Кореї, що суперечить офіційній позиції Пекіна проти ядерного озброєння на півострові."
Щодо співпраці з Росією, звіт Пентагону пише, що Китай поглиблює взаємодію з Північною Кореєю, ймовірно, щоб "урівноважити залучення Росії" до співпраці з КНДР.
У той же час Китай прагне зміцнити свої відносини з Пхеньяном, оголосивши 2024 рік "роком дружби" між КНДР та Китаєм.
"На думку представників Пентагону, ці дії, ймовірно, намагаються збалансувати відносини між Росією та КНДР."
Держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен нещодавно в інтерв'ю, проведеному у Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку, зазначив, що США змогли досягти успіху у переконанні своїх європейських та азіатських партнерів у необхідності узгодження стратегій щодо протидії Китаю, зокрема у зв'язку з ризиками, що загрожують Тайваню.
"Група семи" під час саміту у листопаді цього року засудила зусилля Китаю з допомоги Росії для відновлення її оборонної промисловості, а також військову допомогу росіянам з боку Північної Кореї.
