Вадим Денисенко: Знищені російські вантажні судна та ймовірність третьої світової війни: що залишається поза увагою -- Блоги | OBOZ.UA
На жаль, обговорюючи майбутні переговори, ми повинні усвідомлювати, що ідея Третьої світової війни, яка, на мою думку, здається майже нереальною в середньостроковій перспективі, все ж таки стає невід'ємною частиною наступних угод (або їх відсутності) щодо України.
Два російські вантажні судна, призначені для транспортування обладнання з Сирії, зазнали поломки в акваторії Середземного моря, причому одне з них пішло на дно. Тепер російська сторона активно займається пошуками нових суден для заміни.
Безумовно, нам цікаво спостерігати за цим з задоволенням, але існує ще один важливий момент: цей незначний інцидент виступає своєрідним лакмусовим папірцем, що відображає готовність Росії до потенційної Третьої світової війни, якою нас лякають з усіх боків. Проте ні зараз, ні через п'ять років, навіть якщо буде пауза, ні Путін, ні його можливий наступник не матимуть реальної готовності вступати у війну з НАТО.
Просто для ясності: Росія готувалася до сьогоднішніх військових дій протягом 14 років (починаючи з 2008, після війни в Грузії). Тому, коли хтось стверджує, що 4-5 років затишшя дозволять Росії відновити свою силу, це всього лише ілюзія. З огляду на теперішні фінансові труднощі, брак технологій та невдачі в авіаційній та суднобудівній галузях, Росія не має шансів стати лідером у Третій світовій війні. Єдине, що їй залишається - це чинити шкоду. І, зрештою, це те, що вона досі робила відносно успішно.
Однак, ситуація не є такою простою, як може здаватися. Якщо колективний захід зможе завдати серйозного удару Ірану (який виявився значно більш уразливим, ніж вважалося до 2022 року), то Росія залишиться з єдиним військовим союзником - Північною Кореєю. Китай продовжить діяти за своїм сценарієм, де війна та збройні конфлікти залишаться останніми засобами, які краще не застосовувати. Північна Корея, у свою чергу, завжди грала на бажанні отримати більше фінансової підтримки.
Є ще один важливий аспект, який не враховується зараз: поки наша війна для росіян - це все ще не екзистенційна війна, попри всі старання пропаганди. Ця війна, перш за все, про гроші. Третя світова буде війною без грошей і за ідею. А для цього потрібно сильно змінити армію, яка звикла заробляти на війні.
У стислій формі нам слід зосередитися на кількох ключових аспектах:
1. Найближчим часом не варто очікувати Третьої світової війни в такому вигляді, як це відбувалося у 1914 чи 1939 роках. Безумовно, ми зустрінемося з серією локальних конфліктів. Однак такі війни мали місце і раніше, і продовжать відбуватися в майбутньому.
2. Усі ті, хто наразі активно підтримує ідею швидкого початку третьої світової війни, можуть бути розподілені на чотири основні групи: перша – це неосвічені особи, друга – ті, хто повірив у цю ідею під впливом інформаційного шуму, третя – люди, які підхоплюють цю інформацію, аби налякати себе або ж отримати популярність, і четверта – ті, хто прагне використати цю ситуацію для політичної вигоди. На жаль, ми опинилися в центрі всіх цих подій, і, говорячи про можливі майбутні переговори, слід усвідомлювати, що концепція третьої світової, яка наразі виглядає майже нереальною на середньострокову перспективу, стає важливою частиною майбутніх угод (або їх відсутності) стосовно України.
3. Основна проблема полягає в тому, що нині у Путіна, а також у представників російських еліт і значної частини населення, спостерігається патологічна зацикленість на Україні, яка стала основним засобом компенсації їх військового приниження. Протягом останніх 400 років єдиним джерелом гордості для росіян була їх армія (я детально розглядав цю тему у своїй книзі "Як зруйнувати русскій мір"; для тих, хто зацікавлений, посилання на книгу буде в коментарях). Таким чином, теперішня війна виявляє всі недоліки цієї армії. Росіянам необхідна хоча б якась форма гіперкомпенсації. І в цьому контексті ми виходимо за рамки чисто військових дій і стикаємося з явищем пропаганди.
4. Саме тому, окрім військового аспекту, який є домінантним, нам зараз вкрай важливо звернути увагу на інформаційну частину війни, при чому, як всередині країни так і на території ворога. На жаль, американці (Захід) принципово самоусунулися від інформаційної боротьби на території РФ. Їхня ставка на хороших росіян остаточно провалилася всередині цього року. Справа в тому, що в цей час відбулися дві важливі події: з однієї сторони росіяни прискорили "самовикриття" своїх консерв, які почали просувати головний наратив, який, де-факто дублював американський "Путін буде ще дуже довго і щось змінювати можна буде тільки після смерті Путіна". Тут драйвером процесу виступила, між іншим, Латиніна. А для всіх українських любителей Швеця, нагадаю, що він є одним з головних її гостей. З іншої сторони, в цей же період хороші росіяни остаточно впевнилися, що на горбі ЗСУ вони не увійдуть в Кремль. А тому почали міняти свою риторику в сторону все того ж "змінити щось можна тільки після Путіна".
5. Так от, повертаючись до інформаційної війни, варто звернути увагу на один важливий аспект:. сучасні війни не виграються без інформаційної складової. І перш за все, на території ворога.
