Вадим Денисенко: Поврежденные российские грузовые суда и глобальный конфликт: что остается вне нашего внимания -- Блоги | OBOZ.UA
К сожалению, обсуждая предстоящие переговоры, следует учитывать, что Третья мировая война, которая, по моему мнению, кажется почти фантастической в среднесрочной перспективе, становится важным элементом будущих соглашений (или их отсутствии) касательно Украины.
Следующий текст будет представлен на оригинальном языке.
Два російських вантажні судна, призначені для транспортування устаткування з Сирії, зазнали несправностей у водах Середземного моря, причому одне з них затонуло. Тепер російська сторона активно шукає нові судна для виконання цього завдання.
Безумовно, нам цікаво спостерігати за цим з явним задоволенням, проте існує ще один важливий момент: цей незначний інцидент, по суті, служить лакмусовим папірцем, що вказує на готовність Росії до можливого спалаху Третьої світової війни, якою нас лякають з усіх боків. Однак ані зараз, ані через п’ять років після затишшя, ні Путін, ні його потенційний наступник не будуть готові до конфлікту з НАТО.
Щоб усі зрозуміли: Росія готувалася до сьогоднішніх бойових дій протягом 14 років, починаючи з 2008 року, після війни в Грузії. Тому, коли хтось стверджує, що перепочинок у 4-5 років відновить потугу Росії, це лише міф. Враховуючи теперішній фінансовий стан РФ, брак сучасних технологій та невдачі в авіаційному та суднобудівному секторах, Росія не здатна стати країною, яка буде ініціатором Третьої світової війни. Єдине, що вона наразі може робити, — це створювати проблеми. Власне, це те, що вона досі робила відносно успішно.
Однак ситуація не така вже й проста. Якщо колективним зусиллям вдасться нанести серйозний удар по Ірану (який виявився значно вразливішим, ніж здавалося до 2022 року), то Росія залишиться без військових союзників, за винятком КНДР. Китай продовжить свою стратегію, у якій війна та бойові дії залишаться останніми засобами, до яких не варто вдаватися. Тим більше, що Північна Корея завжди вела свою гру, вимагаючи більше фінансової підтримки.
Є ще один суттєвий момент, який наразі залишається поза увагою: для росіян ця війна досі не є екзистенційною, незважаючи на всі зусилля пропаганди. Основною складовою цього конфлікту залишаються фінансові інтереси. Третя світова війна, на відміну від попередніх, буде зосереджена не на грошах, а на ідеології. Для цього потрібно кардинально трансформувати армію, яка звикла отримувати прибуток від війни.
Якщо підсумувати, необхідно усвідомити кілька ключових аспектів:
1. У найближчі роки не варто очікувати Третьої світової війни в такому масштабі, як це було в 1914 чи 1939 роках. Безперечно, ми можемо зіткнутися з численними локальними конфліктами. Однак такі війни мали місце й раніше, і, вірогідно, продовжать виникати й у майбутньому.
2. Всі ті, хто зараз "топить" за швидку третю світову діляться, в цілому на чотири категорії: ідіоти, ті, хто увірував, бо про це багато говорять, ті, хто ловлять інформаційну хвилю і в ній чи то самі себе лякають чи то хайпують і ті, хто хоче з цього отримати політичний зиск. На жаль, ми знаходимося в епіцентрі всієї цієї історії і, на жаль, коли ми говоримо про майбутні переговори, ми маємо памʼятати, що віртуальна і, як на мене, майже нереальна в середньостроковій перспективі Третя світова стає реальною частиною майбутніх домовленостей (або не домовленостей) щодо України.
3. Наша головна проблема в тому, що зараз у Путіна (ширше в російських еліт та великої частини росіян виникла патологічна зацикленість на Україні, як головному компенсаторі їхнього воєнного приниження. Останні 400 років єдиним предметом для гордості росіянина була армія (я доволі багато про це писав у своїй книзі "Як зруйнувати русскій мір", якщо комусь цікаво, лінк на книгу буде в коментах). Так от, нинішня війна показує всю слабкість цієї самої армії. І росіянам потрібна хоч якась гіперкомпенсація. І тут ми виходимо за межі суто воєнних дій та маємо справу з пропагандою.
4. Тому, крім військового аспекту, який залишається основним, надзвичайно важливо зосередитися на інформаційній складовій війни, як у нашій країні, так і на території противника. На жаль, Захід, зокрема американці, свідомо відійшли від інформаційної боротьби на території Росії. Їхня стратегія, спрямована на підтримку "хороших росіян", зазнала невдачі цього року. Важливими подіями, що вплинули на ситуацію, стали два ключові моменти: по-перше, росіяни активізували "самовикриття" своїх публічних осіб, які почали просувати основний наратив, що фактично повторює американське твердження про те, що "Путін залишиться надовго, і зміни можливі лише після його смерті". Важливу роль у цьому процесі зіграла, зокрема, Латиніна, яка є одним з основних гостей Швеця, популярного серед українців. По-друге, в цей же час "хороші росіяни" остаточно зрозуміли, що без підтримки ЗСУ їм не вдасться потрапити до Кремля, тому вони почали змінювати свою риторику в напрямку "зміни можливі лише після Путіна".
5. Отже, повертаючись до теми інформаційної війни, слід акцентувати увагу на одному істотному моменті: сучасні конфлікти не можуть бути виграні без врахування інформаційного елементу. І особливо це стосується території противника.
