Економіка України у 2024 році: несподівані успіхи та неприємні втрати
Укрінформ провів аналіз, щоб з'ясувати, в якій мірі здійснилися економічні прогнози минулого року та які чинники сприяли нашим успіхам.
На початку нового року, підсумовуючи економічні успіхи минулого, можна з упевненістю стверджувати: якщо за 11 місяців 2024 року український ВВП зріс на 4%, то й підсумковий показник за рік буде приблизно таким же. Це свідчить про те, що найоптимістичніші прогнози, висловлені минулого року, справдилися — наша економіка, незважаючи на песимістичні прогнози, витримала випробування. І це сталося в умовах продовження активних бойових дій, посилення атак ворога на енергетичну та іншу критично важливу інфраструктуру, погіршення ситуації з трудовими ресурсами, а також зменшення врожаю основних сільськогосподарських культур, що призвело до прискорення інфляції до 11,2%. Проте, незважаючи на постійне ослаблення національної валюти та активізацію інфляційних процесів наприкінці року, загальні тенденції вселяють надію на збереження макроекономічної та макрофінансової стабільності в 2025 році.
ЯКІ ФАКТОРИ МАЮТЬ НАЙБІЛЬШИЙ ВПЛИВ НА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Відповідаючи на запитання Укрінформу щодо основи стійкості української економіки, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак виділив кілька ключових факторів. Серед них він згадав героїзм і самопожертву військових Сил оборони, підтримку міжнародних партнерів, а також здатність вітчизняного бізнесу адаптуватися і розвиватися в умовах війни, продовжуючи інвестувати в економіку країни.
Цьогорічні успіхи й невдачі (останні, віримо, - тимчасові) наших захисників Укрінформ підсумував напередодні.
Що ж до впливу на економічну ситуацію в країні міжнародної фінансової підтримки, то, починаючи з 2022 року, він залишається критично важливим. Збереженням ритмічності соціальних виплат та вчасною виплатою зарплат у бюджетній сфері завдячуємо постійним надходженням грантового і позичкового ресурсу від країн-донорів. Відносна стабільність національної валюти й помірні навіть порівняно з багатьма мирними країнами показники інфляції - це, у тому числі, наслідки зваженої монетарної політики НБУ та відмови від емісії, що, вочевидь, було б неможливим без валютних вливань від наших зарубіжних друзів. За даними Міністерства фінансів, у 2024 році країні вдалося залучити від міжнародних партнерів $41,7 мільярда зовнішнього фінансування. Приблизно третина цього ресурсу - грантова підтримка, тобто гроші, які згодом не доведеться повертати. Решта - пільгові позики, частина з яких також для нас безповоротні (кредитори компенсують їх завдяки прибуткам від використання заморожених російських активів).
У 2024 році основними джерелами бюджетної підтримки стали Європейський Союз, Сполучені Штати, Міжнародний валютний фонд, Японія, Світовий банк, Канада та Велика Британія.
Примітно, що минулого року Україні вдалося успішно пройти вже шостий перегляд розширеної угоди в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України, в результаті якої Фонд наприкінці минулого року ухвалив виділення для України близько $1,1 мільярда на підтримку бюджету. З урахуванням останнього траншу, загальний обсяг виплат за програмою EFF для України сягнув $9,8 мільярда.
"Конфлікт, розв'язаний Росією, продовжує завдавати серйозних соціальних та економічних втрат Україні. Проте, незважаючи на війну, макроекономічна стабільність залишається завдяки ефективній політиці українського уряду та значній міжнародній підтримці", - зазначила у цьому контексті директорка-розпорядник Фонду Крісталіна Георгієва.
Відомо, що наприкінці березня 2023 року Міжнародний валютний фонд затвердив угоду EFF на 48 місяців для України, яка передбачає доступ до кредитних ресурсів у розмірі 15,5 мільярда доларів.
Тарас Козак зазначає, що завдяки стабільному рівню підтримки та поміркованій політиці Національного банку, уряд не вдався до фінансування витрат шляхом емісії грошей. Останній раз масове друкування коштів для державних потреб відбулося наприкінці 2022 року. Таким чином, 2023 і 2024 роки пройшли без нової емісії гривні, що мало позитивний вплив на інфляційні процеси. Хоча восени інфляція дещо прискорилася (приблизно до 11% на рік), основними факторами цього стали погіршення врожаю та зростання цін на електроенергію. Проте, враховуючи обставини тривалої війни, це вважається досить добрим результатом.
За словами Данила Гетманцева, голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, "проста" робота грошового друкарського верстата у 2024 році стала можливою завдяки успішній реструктуризації зовнішнього комерційного держборгу Міністерством фінансів (щодо єврооблігацій). В результаті цього, заборгованість зменшилася на $8,5 мільярда, що становить 37% від номінальної вартості, а боргові платежі знизилися на $11,4 мільярда протягом зазначеного періоду.
"Термін обігу цінних паперів було продовжено на чотири роки. У 2024 році завдяки злагодженим зусиллям Міністерства фінансів та Національного банку, а також активній участі банків та зростаючому попиту з боку юридичних і фізичних осіб, вдалося значно активізувати ринок облігацій внутрішньої державної позики. Протягом 11 місяців рівень заміщення старих облігацій (ОВДП), що погашаються новими випусками, досяг 162%. Для порівняння, у аналогічний період минулого року цей показник не перевищував 145%. Це сприяло зниженню навантаження на бюджет і дозволило уникнути емісійного фінансування", - зазначив голова відповідного парламентського комітету.
На думку економістів, в умовах нинішньої ситуації є й інші макропоказники, які можна вважати позитивними. Серед них – помірна девальвація та зростання валового внутрішнього продукту, яке, хоч і відбулося на фоні значного спаду в 2022 році, становить приблизно 3-4% на рік.
"За підсумками 2024 року гривня ослабне проти американського долара приблизно на 9%. Це прийнятний результат, що забезпечує баланс між контролем за інфляційними очікуваннями, підтримкою експортерів та збереженням міжнародних резервів. Останні за підсумками року становитимуть $42,5-43 мільярди, перевищуючи п'ять місяців імпорту (норма - не менше трьох) і 110% композитного індексу МВФ (норма - 100%)", - деталізував Гетманцев.
Він наголосив на важливій ролі у цьому послідовної політики НБУ щодо скасування валютних обмежень та впровадження режиму керованої гнучкості курсу.
Керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський висловив думку, що навіть під час війни регулятор має можливість покращити свою діяльність, що, власне, сталося восени.
"Приблизно із травня Нацбанк хаотично брав участь у валютних аукціонах. Валютні інтервенції були неритмічними, їх обсяги суттєво змінювалися протягом коротких періодів, що, серед іншого, пришвидшило девальвацію. Також протягом літа були досить значні курсові коливання, у межах 5% на короткому кроці. А це знижувало рівень довіри до національної валюти. Вже з вересня цю політика змінилася й валютні інтервенції стали більш послідовними, а курс тримається на відносно стабільному рівні", - констатував економіст у коментарі Укрінформу.
Загалом ситуація в банківській системі у 2024-му, за оцінками експертів, була стабільною. Всі банки виконували нормативи капіталізації. При цьому (хоча й із періодичними коливаннями) зберігається доволі високий рівень довіри до них з боку населення та бізнесу. Свідченням цьому - збільшення обсягів депозитів, зокрема в національній валюті. З початку повномасштабної війни депозити у гривні зросли на 90% (+827 мільярдів гривень).
ЯК ФУНКЦІОНУВАЛА ВЗАЄМОДІЯ МІЖ "ДЕРЖАВОЮ" І "БІЗНЕСОМ" ТА ЯК МОЖНА БУЛО ПОЛІПШИТИ ЦЕ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ
Проте обсяги кредитування підприємств через банківську систему (не рахуючи державних субсидій) залишаються досить обмеженими. Незважаючи на високий інвестиційний попит з боку бізнесу, реальні процентні ставки, так би мовити, "пригнічують" можливості для розвитку.
Рятують лише згадані державні програми кредитної підтримки, серед яких особливо виділяється програма "Доступні кредити 5-7-9%".
За даними Міністерства економіки, з початку року за цією програмою бізнес отримав майже 25 тисяч пільгових кредитів на понад 93 мільярди гривень. У тому числі, 23 мільярди - на переробку, понад 22,5 - на поповнення обігових коштів, майже 22 - на кредитування в зоні високого воєнного ризику, до 20 мільярдів гривень - на інвестиційні цілі.
Цього року програма була зосереджена виключно на залученні інвестицій. "Частка кредитів, призначених для інвестиційних цілей та переробної промисловості, подвоїлася і досягла 46%. Позитивні зміни спостерігаються навіть на прифронтових територіях, де обсяги інвестиційних кредитів зросли з 3 мільярдів до 25 мільярдів гривень за рік. Крім того, ми запровадили можливість придбання енергообладнання за програмою "5-7-9%", щоб підтримати промисловців під час найбільших викликів у енергетичній сфері", - повідомила перша віце-прем'єрка та міністр економіки України Юлія Свириденко.
За її інформацією, в цьому році державна підтримка на розвиток промислової інфраструктури була надана пʼятнадцятьом індустріальним паркам на загальну суму майже 1 мільярд гривень. Прогнозується, що кожна гривня, витрачена з державного бюджету, зможе залучити від 5 до 6 гривень приватних інвестицій.
Завдяки грантовій програмі, що передбачає фінансування до 8 мільйонів гривень для кожного учасника, понад тисяча малих і середніх підприємств змогли модернізувати свої виробничі потужності. Також було запроваджено програму підтримки інвестиційних проєктів. Першу угоду в рамках цієї ініціативи укладено з заводом глибокої переробки сої компанії "Астарта", де очікувані інвестиції становитимуть 76 мільйонів євро.
З метою підвищення попиту з боку підприємств було відновлено програму, що передбачає 25% компенсацію на придбання української сільськогосподарської техніки. Крім того, наприкінці року була запроваджена ще одна ініціатива, яка пропонує 15% відшкодування за купівлю української енергетичної та колісної техніки, ліфтів, машин для розмінування та іншого обладнання.
На думку Іллі Несходовського, ключовою підтримкою для економіки стало зростання інвестицій у національний оборонно-промисловий сектор. "Це є ознакою відмінності 2024 року від попередніх періодів. Такий підхід позитивно вплинув не лише на обороноздатність країни, а й на її економічну ситуацію. Важливо зазначити, що значення мають не лише внутрішні інвестиції та стимули, але й міжнародні програми, в рамках яких іноземні партнери закуповують українське озброєння та постачають його нашим військовим", - підкреслює експерт.
Слід зазначити, що, попри значні виклики, бізнес у цьому році зміг ефективніше пристосуватися до роботи в умовах війни, порівняно з минулим роком.
"У 2024 році удари по енергетичній інфраструктурі виявились значно більш відчутними, ніж у 2023-му. Це спричинило істотне підвищення цін на електроенергію. Ми почали активно імпортувати електрику, що призвело до значного зростання витрат для промисловості. Окрім того, бізнес змушений інвестувати більше в альтернативні джерела енергії. Ці витрати також лягають на плечі кінцевих споживачів", - зазначив Несходовський.
В Мінекономіки підкреслюють значення ініціатив, спрямованих на активізацію споживчого попиту та допомогу виробникам, таких як програма "Зроблено в Україні" та ініціатива "Національний кешбек". Ці заходи дозволили прискорити темпи зростання національного ВВП на 0,64%.
Водночас, численні незалежні аналітики та опозиційні політики висловлюють своє невдоволення щодо дій уряду, зазначаючи, що результати реалізації цих проєктів є вкрай незначними в порівнянні з понесеними витратами.
Крім того, уряд піддається критиці за недостатню оперативність у спілкуванні з бізнесом та суспільством стосовно збільшення податкових ставок. Це призвело до додаткових стресів для підприємців і громадян, а також, що найважливіше, негативно позначилося на рівні довіри до державних установ.
"В уряді, з якихось причин, виявилися помилки в розрахунках витрат на війну, і в результаті довелося терміново шукати 500 мільярдів гривень. Влітку з’явилися заяви про те, що бюджет не здатний їх покрити. Тоді й почалася ця "метушня" з підвищенням податків, коли спочатку був запропонований абсолютно неприйнятний законопроєкт. Зрештою документ вдалося доопрацювати, але процес ухвалення і підписання податкових змін не приніс бажаної стабільності", - зазначив Тарас Козак.
Загалом же опитані Укрінформом експерти вважають, що 2024 рік видався для української економіки аж ніяк не провальним (зважаючи на обставини), але й не надто успішним. Адже навіть попри війну, можливості для кращого результату були. Звідси - сподівання на те, що усі найефективніші програми та проєкти 2024-го продовжать працювати й наступного року, а допущених цьогоріч помилок після 1 січня країні вдасться уникати.
Основною надією залишається сподівання, що 2025 рік стане для України роком, коли нарешті запанує мир, чого ми щиро прагнемо для всіх нас.
