Снєгирьов: Путін намагається контролювати Telegram через страх перед несприятливими наслідками виборів | Еспресо
З 1 квітня месенджер Telegram в Російській Федерації зазнає повного блокування. Як повідомляють російські ЗМІ, "Роскомнадзор" розпочне масштабні заходи для заборони доступу до цього сервісу, подібно до того, як це сталося з Instagram і Facebook. Завантаження додатку стане неможливим ані через мобільні мережі, ані через Wi-Fi з'єднання.
Зараз "Роскомнадзор" офіційно оголосив про свої наміри навмисно знижувати швидкість роботи месенджера Telegram.
Слід зазначити, що рішення російських властей заблокувати Telegram на окупованих територіях України та в самій Росії сталося напередодні кількох виборів, включаючи голосування до Державної Думи та місцевих зборів. Режим Путіна побоюється, що західні розвідки можуть скористатися Telegram для створення нестабільності в країні. У цьому контексті також варто врахувати невдачі на фронті.
П'ятий рік конфлікту, і навіть проміжні цілі так званої "спеціальної військової операції" залишаються невиконаними. Втрати окупаційних сил вже наближаються до півтора мільйона військовослужбовців. Це викликає зростання недовіри до як законодавчої, так і виконавчої влади, а також до самого російського диктатора. Політичне керівництво країни-агресора усвідомлює, що може зіткнутися з серйозними викликами на власній території у відповідь на військові невдачі в Україні.
Різке загострення конфлікту, безкомпромісні вимоги російської делегації щодо територіальних поступок від України, організація виборів та обмеження доступу до Telegram – всі ці фактори взаємопов'язані.
Цікаво, що паралельно російські спецслужби поширюють відомості про наміри уряду здійснити часткову мобілізацію.
На моє переконання, розмови про можливе повне блокування Telegram у РФ та одночасні чутки про нову хвилю мобілізації можуть бути елементами однієї інформаційної гри Кремля. Втім, ці процеси мають не стільки військове, скільки політичне підґрунтя.
Важливою датою вважається 20 вересня 2026 року. На цей день у Російській Федерації заплановані великі виборчі кампанії на різних рівнях — вибори депутатів Державної думи, вибори керівників десяти суб'єктів федерації, а також вибори депутатів законодавчих органів влади в 39 регіонах.
Читайте також: Без Telegram і Starlink: як російська армія повертається у 2022 рік
Виборчий цикл є ключовим фактором, який пояснює тривожну реакцію Кремля на Telegram. Російське керівництво усвідомлює потенційні загрози внутрішньої нестабільності перед виборами. Не випадково на рівні пропагандистських каналів вже з'являються заяви про те, що Telegram нібито є інструментом західних спецслужб для організації "кольорових революцій". Таким чином, створюється основа для можливих обмежень.
Путін готовий вжити серйозних заходів для обмеження діяльності навіть розвідувальних органів та збройних сил, щоб зберегти політичну стабільність у країні-агресорі. Він усвідомлює, які наслідки можуть настати в результаті блокування Telegram для силових структур, але готовий ризикувати цим до вересня.
Згідно з даними, наданими Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, Telegram вважається "основною платформою для російськомовних користувачів". Вони повідомляють, що приблизно 42% російськомовних людей проживають поза межами Росії, а саме через Telegram Москва поширює свої погляди серед аудиторії в Україні, країнах СНД та на Захід.
Примітно, що блокуючи Telegram російська влада не надала ані цивільним, ані військовим гідної альтернативи. WhatsApp, Facebook, Instagram, YouTube вже фактично заблоковані у РФ.
На цьому тлі держдума РФ ухвалила закон, який зобов'яже мобільних операторів блокувати зв'язок на вимогу ФСБ, навіть "якщо в країні або регіоні не буде загрози безпеці".
Говорячи про період передвиборчих кампаній, можна зазначити, що російське керівництво встановлює жорстку ізоляцію, фактично відокремлюючи себе від міжнародної спільноти. Країна повертається до атмосфери Холодної війни. Влада прагне зберегти свій контроль, перетворюючи Росію на більш масштабну версію Північної Кореї.
Таким чином блокування або жорстке обмеження платформи може бути спробою мінімізувати неконтрольовану комунікацію у передвиборчий період. Однак це не означає автоматичної підготовки до нової мобілізації.
Нагадаю, що Кремль вже майже два роки не наважується оголосити навіть про другий етап часткової мобілізації.
Проведення нових мобілізаційних заходів напередодні виборів могло б серйозно вдарити по іміджу російської влади. Це гарантовано спричинило б невдоволення, якщо не соціальні потрясіння. Тому логіка політичного виживання диктує Кремлю обережність.
Одночасно, я не відкидаю можливості, що обговорення потенційної мобілізації може бути частиною інформаційно-психологічної кампанії. Супротивник активно експлуатує інформаційний простір для здійснення військово-політичного тиску на Україну та її західних союзників.
Сигнали надходять як з боку США, так і з нашого боку, що, якщо Україна не погодиться на територіальні компроміси, Росія, мовляв, готова затягнути гру. Однак це - явний політичний обман.
Ознайомтеся також з: Новим етапом вистави "обмеження Telegram у Росії".
Супротивник показує, що якщо через дипломатію не вдасться отримати необхідний результат, він готовий підсилити військові дії за рахунок додаткових людських ресурсів. Це є сигналом, особливо в рамках переговорів.
Звертаю увагу й на збіг в часі з активізацією переговорної риторики Москви. Розширення складу делегації, повернення Мединського та демонстративна участь у перемовинах спрямовані насамперед на зовнішнього гравця -- Сполучені Штати. При цьому позиція країни-окупанта залишається незмінною: територіальні вимоги.
Якщо дипломатичні зусилля виявляться безрезультатними, Кремль спробує продемонструвати тактичні досягнення на фронті, зокрема в Донецькій області. Це не випадково, адже акцент саме на цьому регіоні має стратегічне значення. Російському керівництву потрібно до виборів продемонструвати хоча б символічний успіх.
Отже, ключовим чинником сьогоднішніх інформаційних маніпуляцій є внутрішня політична ситуація. Інформація щодо мобілізації, заяви про "резерви" і висловлювання про готовність продовжувати боротьбу до останнього слід аналізувати в рамках виборчого процесу в Росії, а також у контексті спроб створити відповідне інформаційне середовище.
Основне — не піддаватися на ці наративи, а дослідити, що криється за ними як у військових, так і в політичних аспектах.
Ексклюзивно для Еспресо
Про автора. Дмитро Снєгирьов – військовий аналітик та співголова громадської ініціативи "Права Справа".
