Спробуйте це зробити, якщо вдасться. В Південній Кореї представники опозиції не можуть передати президентові документи про імпічмент.
Політична ситуація в країні досягла такого критичного моменту, що учасники конфлікту вже не сподіваються на допомогу з боку нейтральних сил. Чому криза в Південній Кореї має наслідки для Європи, пояснює видання Gazeta.ua.
17 грудня 2024 року у Сеулі мало відбутися засідання Комісії по боротьбі з корупцією, на якому мали розглянути спробу запровадити воєнний стан. Але не з'явився головний фігурант справи - президент Юн Сок Йоль.
Політик з 12 грудня кардинально змінив свою стратегію: якщо раніше він вибачався за події, що сталися 7 грудня, то тепер вважає свої дії виправданими через "законодавчу диктатуру" опозиційних сил. Оточення Юн Сок Йоля активно протидіє будь-яким спробам з'ясувати правду. Особиста охорона президента заборонила поліції Республіки Корея провести обшук у його резиденції, і лише після тривалих перемовин були надані необхідні документи.
У суботу, 14 грудня, опозиція змогла зібрати голоси під повторно внесений законопроєкт про імпічмент Юн Сок Йоля. Але охорона президента не дозволила вручити те повідомлення ані главі держави, ані його представникам. Демарш президента викликав обурення. Однак Юн Сок Йоль діє впевнено - він анонсував свою присутність на засіданні Конституційного суду 27 грудня 2024 року, де розглядатиметься справа про його указ щодо воєнного стану й окремо - про імпічмент. Інша слідча група, що розслідує події 3 грудня, викликає його на допит 21 грудня.
Вірогідність того, що Юн Сок Йоль з'явиться на цьому допиті мінімальна.
Замість цього він створив команду юристів. Представник захисту стверджує, що кількість викликів від слідчих органів свідчить про конкурентну боротьбу між ними за право допитати Юн Сок Йоля. Сам політик практично призупинив контакти з медіа, а його близькі повторюють намір відстороненого президента "битися до кінця".
Цим "останням" може виявитися затримання. Якщо раніше правоохоронці акцентували на цьому через потенційний вплив Йоля на розслідування, то тепер з'явилися нові підстави.
З одного боку, в південнокорейському законодавстві процес відправки повторних повісток викладений досить неясно, що створює простір для різних інтерпретацій.
З іншого боку, нехтування допитами може непрямо свідчити про винність Юн Сок Йоля, тому арешт є необхідним запобіжним заходом, оскільки колишній президент може мати вплив у військових колах.
У в'язниці політик залишиться під контролем, проте для багатьох його сприймуть як мученика. Враховуючи специфіку південнокорейської культури, це може виявитися вигідним для Йоля, якщо не будуть представлені переконливі докази його вини.
Дії усуненого президента Південної Кореї викликали розподіл у правлячій партії "Сила народу". Нагадаємо, що перша спроба опозиції ініціювати імпічмент Юн Сок Йолю потерпіла невдачу через зміну позиції лідера пропрезидентської політичної сили: спершу він висловив підтримку ініціативі, але під час голосування 7 грудня проєкту не вистачило необхідної кількості голосів.
Лідер партії, що перебуває при владі, Хан Дон Хун висловив свою категоричну позицію проти цього. 14 грудня голосування з питання імпічменту завершилося успіхом, що спричинило серйозні зрушення у рядах пропрезидентської партії. Це сталося через те, що підтримку висловили прихильники Юн Сок Йоля.
Виявилося, що число учасників досягло принаймні 12 осіб. Для політиків із Південної Кореї виступати проти офіційної позиції партії є неможливим, але 14 грудня це сталося. У відповідь на таку ситуацію п'ятеро членів вищої ради партії вирішили піти у відставку, а 16 грудня залишив свою посаду Хан Дон Хун, який голосував проти Йоля. Його швидко змінив Квон Сон Дон, лідер фракції, перед яким стоїть складне завдання – зберегти єдність серед членів партії.
Відомо, що Хан змінив свою точку зору після того, як президент порушив свою обіцянку 7 грудня, покладаючись на рішення правлячої партії. 12 грудня він оголосив про своє бажання "боротися до останнього", у тому числі, в юридичній площині.
Таким чином, насправді у кризі правляча партія, а не конкретно Юн Сок Йоль. Перед нею вибір: або розколотися на фракції Юна і Хана, або - тримати стрій бодай про людські очі.
Політична криза в Південній Кореї настала в складний час: адміністрація президента Джо Байдена розглядає цю країну як ключовий елемент безпеки в регіоні та готується передати цю роль своєму наступнику, Дональду Трампу. Одночасно в Південній Кореї спостерігається зростання мілітаристських настроїв.
Офіційно Білий дім визнає присутність північнокорейських військових на території РФ, Київ заявляє про їхню участь у бойових діях на території України. Днями Південна Корея запровадила окремі санкції проти 11 фізичних і 15 юридичних осіб, котрі причетні до незаконного військового співробітництва Росії та КНДР.
У відповідь на посилення регіональних загроз з боку КНДР, Південна Корея потребує потужного лідера. Однак ситуація з Юн Сок Йолем виявила наявність вакууму влади, як зазначає The New York Times.
Відтак, відсторонений президент, змінивши свою риторику, можливо, прагне заявити про себе як про сильного лідера. Це стає ще більш важливим на фоні можливості дострокових президентських виборів. Адже в нього вже є суперник – лідер опозиційної партії Лі Чже Мьон, який на попередніх виборах поступився Юну, програвши менш ніж на 1%.
Декан Вищої школи міжнародних досліджень Університету Соган Кім Чже Чон вважає, що правляча партія повинна зберігати єдність, незважаючи на те, що ті, хто підтримав імпічмент Юна, мають більш прогресивні погляди.
Хоча кількість інакомислячих у два рази перевищує число з 12 осіб, які підтримали імпічмент (23 члени правлячої партії проголосували за призначення спеціального прокурора для розслідування справи про державну зраду Юна), професор політології та права Університету Кьонгі Хам Сон Дик зазначає, що немає жодних ознак підготовки до формалізації цього розколу.
Якщо партія утримає позірну єдність, у неї є шанс не допустити дострокових президентських виборів, а дотягти до чергових виборів через 5 років. "Зараз люди дуже злі на Юна, бо він осоромив імідж нашої країни, але буря мине і приблизно через два місяці все забудеться", - вважає професор Хам. Однак якщо вибори будуть призначені на весну 2025 року, шанси у правлячої партії невеликі, опонує професор Кім.
Офіційний Київ вважав Південну Корею потенційним партнером у сфері постачання озброєнь та комплектуючих. Цю можливість обговорювали американські представники в 2023 році. 27 листопада 2024 року міністр оборони України Рустем Умєров здійснив офіційний візит до Сеула, проте конкретні результати переговорів щодо постачання зброї поки що залишаються невідомими.
Хоча законодавство країни суворо забороняє постачання озброєнь у зони конфлікту, існують інші можливості. У Південній Кореї зібрано близько 3 мільйонів одиниць боєприпасів і військової техніки, які активно закуповує сусідня Польща. На одному з нещодавніх засідань НАТО в кулуарах обговорювали питання про необхідність протидії зростаючій присутності південнокорейських озброєнь на світовому ринку шляхом збільшення європейського військового виробництва.
