Прискорення інтеграції України до Європейського Союзу за умови територіальних компромісів: у Брюсселі розглядають можливі варіанти.
У Європейському Союзі обговорюють прискорене членство України у разі, якщо вона погодиться на територіальні поступки задля мирної угоди з Росією. І вступ до ЄС означатиме, що на Україну пошириться зобов'язання щодо військової підтримки від інших країн-членів у разі зовнішньої агресії.
У Брюсселі вважають, що Україна може стати членом Європейського Союзу не пізніше 2030 року. Про це повідомляє видання Die Welt, яке також досліджує, наскільки реальною є перспектива отримання європейських гарантій безпеки для України.
Газета зазначає, що перспектива членства в ЄС має на меті переконати Київ поступитися територією заради миру.
Коли це трапиться, на нашу країну пошириться зобов'язання, закріплене в угоді з Європейським Союзом, яке зобов'язує держави-члени надавати взаємну підтримку у випадку зовнішньої агресії. Це стосується саме обов'язку, а не простого бажання.
"Взаємна допомога не є необов'язковою в рамках ЄС, а є зобов'язанням, закріпленим у договорі - у статті 42, пункті 7", - зазначала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Фрідріх Мерц, федеральний канцлер Німеччини, вже сьогодні закликає європейських керівників почати обдумувати поетапне виконання зобов'язань, які були закладені в договір ще в 2009 році і до цього часу вважалися скоріше формальністю. Після закінчення холодної війни більшість не уявляла собі можливість військової агресії з боку Росії проти Європи, а в питаннях оборони європейські країни повністю покладалися на НАТО.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Європейські партнери в НАТО почали сумніватися в тому, чи буде США під час президентства Дональда Трампа готовими захищати своїх союзників у випадку агресії з боку Росії.
"Існує ще одна причина, чому норми ЄС щодо взаємної оборони, які тривалий час залишалися поза увагою, можуть стати важливим політичним питанням найближчим часом: після вступу України до Європейського Союзу ці норми набудуть чинності. В такому разі вони можуть стати єдиним військовим захистом, на який Київ зможе покладатися, оскільки перспективи членства України в НАТО виглядають малоймовірними на найближчі кілька десятиліть", - зазначає видання Welt.
Представники НАТО висловлюють впевненість, що швидкий вступ України до Європейського Союзу "до кінця цього десятиліття" є майже неминучим. Це пов'язано з мирним планом, що складається з 20 пунктів, який наразі обговорюється між США, Україною та Росією, де 2027 рік зазначено як потенційна дата вступу. Як зазначає газета, хоча європейські країни не беруть активної участі у переговорах щодо цього плану, їм, ймовірно, доведеться прийняти швидкий вступ України до ЄС, якщо вони не бажають ризикувати можливістю досягнення мирної угоди.
У Брюсселі дипломати ставляться до можливості приєднання України до ЄС наступного року з певним недовірою, проте визнають, що це питання стане реальністю в найближчі роки. Зокрема, мова йде про можливість вступу "у 2028, 2029 або, в крайньому випадку, у 2030 році".
Президент України Володимир Зеленський не зовсім задоволений такими невизначеними "дедлайнами".
"Ми потребуємо терміна, інакше Росія може спробувати нам завадити - як безпосередньо, так і через інші країни Європи", - зазначив він під час конференції з безпеки в Мюнхені.
Дипломати в Брюсселі зазначають, що під час тристоронніх переговорів представники США, здається, виступають за угоду, згідно з якою Росії віддадуть "ресурсоносний Донбас", тоді як Україні пропонують отримати членство в Європейському Союзі та гарантії безпеки.
Сьогодні Трамп активно тисне на Київ, вимагаючи прийняти висунуті умови - причому бажано в найкоротші терміни, "ідеально до 4 липня, коли відзначається 250-річчя США".
Газета зазначає: якщо Трамп вдасться досягти успіху в Києві, він зможе позиціонувати себе як миротворця та отримати додаткові шанси на перемогу на осінніх виборах до Конгресу.
"Росія прагне домовитися, і Зеленському слід піти на компроміс. В іншому випадку він ризикує втратити значний шанс. Йому потрібно вжити заходів", - висловився Трамп нещодавно.
На практиці, Вашингтон ставить Україну у ситуацію вибору: поступитися частиною своїх територій заради членства в Європейському Союзі та отримання гарантій безпеки.
Проте чи готові європейці прийняти це? Дипломати в Брюсселі зазначили, що Зеленському "потрібен вагомий аргумент у переговорах", якщо він прагне переконати українців прийняти територіальні поступки Росії. Тому ЄС може бути відкритий до можливості швидкого вступу України. Проте всі усвідомлюють, що такий крок не може бути реалізований у межах звичного процесу інтеграції. Часу обмаль, і Київ все ще відстає на багато років від стандартів, необхідних для повноцінного входження, зокрема в питаннях боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права. Як же може виглядати процес вступу України? - ставить риторичне питання видання Welt.
І в цей момент на нього реагує сама Урсула фон дер Ляєн, яка на початку лютого під час зустрічі з послами ЄС згадувала про концепцію "зворотного розширення".
"Під цим брюссельським технічним сленгом ховається просте формулювання: спочатку відбувається повне інтегрування України (та Молдови), а далі поступове впровадження. Це, так би мовити, часткове приєднання," - зазначає видання.
Після отримання формального статусу члена ЖЄС Україна спочатку буде на декілька років усунена від участі в єдиному ринку та сільськогосподарській політиці Європейського Союзу.
"В минулому спостерігалися етапи інтеграції, коли не всі елементи повноцінного членства активувалися одразу після приєднання. Наприклад, під час розширення ЄС на схід були введені обмеження на вільне пересування працівників. Тому, на думку професора європейського та міжнародного права, директора Europa-Institut при Саарландському університеті Тілля Патріка Голтерхуса, початкове обмежене членство України в ЄС може бути цілком здійсненним з юридичної точки зору."
Водночас щодо застосування пункту про військову допомогу одразу після вступу України (як цього хочуть у Києві й Вашингтоні) у нього є сумніви.
"Вступ держави до ЄС, обмежений пунктом про допомогу, є абсолютно неперевіреним і не відповідає фундаментальним принципам і механізмам попередньої європейської політики розширення", - зазначив Голтерхус, додавши, втім, що це не робить його неможливим.
Досі Україна сподівалася на надійні гарантії безпеки від ядерної держави - США. У Європі ж вже практично ніхто не припускає варіанту, що Трамп відправив би до України американських солдатів. До того ж, з січня ситуація з гарантіями безпеки від США "змінилася не на користь України". Тож за таких умов вступ до ЄС стає для Києва особливо актуальним.
Однак це ж спричиняє появу все більшої кількості скептиків у самому ЄС.
Протягом останніх двох років військові експерти в Брюсселі практично одностайно висловлювали думку, що багато країн Європейського Союзу не готові до швидкого прийняття України в свої лави. Частково це пояснюється побоюванням, що таке рішення могло б призвести до "катастрофічної оборонної пастки", як зазначив один з військових представників ЄС. У зв'язку з цим, Брюссель та Берлін тривалий час намагалися уникати обговорень статті 42, пункту 7. Проте зараз це питання стало надзвичайно актуальним. Саме тому Мерц і фон дер Ляєн несподівано вирішили взяти на себе керівництво в цій справі.
Водночас, підкреслює Welt, згаданий пункт угоди про ЄС не означає, що країни-члени муситимуть відправляти в Україну свої війська.
"Приєднання України до Європейського Союзу не означатиме автоматичного зобов'язання інших країн-членів надавати військову підтримку у конфлікті з Росією. Навіть після офіційного вступу, Німеччина не матиме юридичного обов'язку відправляти своїх військових до України. Відповідно до статті 42, пункту 7, Україна не зможе вимагати цього", - зазначає директор Europa-Institut при Саарландському університеті.
Як саме надавати допомогу - залежить, радше, від держав-членів. Тому, за словами Голтерхуса, Україна навіть після вступу до ЄС не матиме достатніх гарантій безпеки від майбутніх нападів.
Такі гарантії безпеки натомість мають бути організовані, "наприклад, через обов'язкове зобов'язання згідно з міжнародним правом у разі збройного нападу". Однак таке зобов'язання було б можливим навіть сьогодні, тобто без вступу до ЄС.
Холтерхус піднімає ще одне важливе питання: яким чином можна активувати та реалізувати положення про взаємодопомогу.
"Стаття 42, пункт 7, не регулює процедури надання взаємодопомоги. Вона не уточнює, хто зрештою вирішує, чи відбувся напад, ані які конкретні кроки необхідно вжити для виконання зобов'язань", - зазначив експерт.
Це питання неможливо швидко вирішити без коригування угод ЄС, що на сьогодні вважається недосяжним, зазначає видання.
"Згідно з інформацією, отриманою Welt, стаття 24 Договору про ЄС забороняє будь-який подальший розвиток пункту про взаємодопомогу шляхом регламентів чи директив. Наслідок: у Брюсселі може виникнути хаос, якщо пункт про взаємодопомогу доведеться застосовувати у випадку України. Крім того, на відміну від НАТО, ЄС не має так званої інтегрованої командної структури у військовій сфері, яка могла б організовувати та проводити операції. Верховний представник ЄС Кая Каллас має намір детально розглянути це питання під час презентації нової стратегії безпеки ЄС цього літа. Оборонна політика ЄС може опинитися на межі справжньої революції", - резюмує видання.
Раніше OBOZ.UA інформував, що країни Європейського Союзу звинуватили Москву у затягуванні процесу мирних переговорів. У Європі вважають, що Росії слід проявити готовність до компромісів для досягнення мирної угоди. Натомість вона продовжує затягувати час і планує вести війну доти, поки має для цього ресурси.
