Папа звернувся до католицьких законодавців щодо зв'язку між людським та Божим містом - Vatican News.
Папа Лев XIV, зустрічаючи католицьких парламентарів, закликав їх стати творцями "політики надії". Ця політика базується на вірі в те, що завдяки благодаті Христа ми здатні відображати Його світло у "світі земному".
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Займатися створенням світу, де влада підпорядковується моральним принципам, а закон захищає людську гідність, відкидаючи небезпечну і деструктивну ідею, що зміни неможливі. З таким закликом Папа Лев XIV звернувся до учасників щорічної конференції парламентарів, що проводиться Міжнародною мережею католицьких законодавців. Під час зустрічі в суботу, 23 серпня 2025 року, Святіший Отець підкреслив, що тема, яку вони обрали для своєї 16-ї наради, що співпала з Ювілейним роком, спонукає до роздумів. "Новий світовий порядок: політичні ігри великих держав, панування корпорацій і перспективи людського процвітання" – ось як звучить ця тема. Святіший Отець вбачає в ній як занепокоєння, так і надію: "Ми всі турбуємося про напрямок, в якому рухається наш світ, водночас прагнучи справжнього процвітання для людства. Бажаємо бачити світ, де кожна людина може жити в мирі, свободі та реалізувати свій потенціал згідно з Божим задумом".
У своїх роздумах про пошуки внутрішньої гармонії, наступник святого Петра звернув увагу на спадщину святого Августина Гіппонського, видатного Отця Церкви, який став свідком значних соціальних змін у пізньоримську епоху. У відповідь на ці виклики він створив свій знаменитий твір "Місто Боже". Папа підкреслив, що, згідно з вченням святого Августина, в історії людства взаємодіють два "міста", які символізують різні духовні реальності та орієнтації людських сердець. "Перше місто, засноване на гордості й егоїзмі, прагне влади, визнання та задоволення; натомість Боже місто, яке будується на любові до Бога і альтруїзмі, відзначається справедливістю, милосердною любов'ю та смиренням", - зазначив він. Папа також додав, що святий Августин закликає християн вносити цінності Божого Царства у світське суспільство, що не лише "керує історією до її остаточного здійснення в Бозі", але й "створює умови для справжнього людського процвітання у цьому житті".
На думку Святішого Отця, таке богословське бачення може слугувати орієнтиром у часи сучасних змін. Відповідаючи на питання про суть людського процвітання, він зазначив, що сьогодні це поняття часто плутають з "матеріальним добробутом" або "індивідуальною свободою". У такому світлі ідеальне майбутнє нерідко асоціюється з технологічними зручностями і споживчими задоволеннями. Проте, навіть у так званих розвинених суспільствах, стає очевидним, що цього замало.
Справжнє процвітання людства виникає з концепції, яку Церква визначає як цілісний розвиток особистості — повний розвиток індивіда у всіх його вимірах: фізичному, соціальному, культурному, моральному та духовному. Це уявлення про людину закріплене в природному законі, моральному порядку, закладеному Богом у серце кожної людини, а глибші істини цього порядку висвітлює Євангеліє Христове. У цьому контексті справжнє процвітання виявляється тоді, коли люди ведуть доброчесне життя, формують здорові спільноти та знаходять радість не лише у своїх матеріальних здобутках, а й у своїй ідентичності як дітей Божих. Лев XIV підкреслив, що майбутнє людського процвітання визначається вибором "любові", яка стане основою для організації суспільного життя: чи це буде любов до себе, чи ж любов до Бога і ближнього.
Підсумовуючи, Папа підкреслив, що "перед нами стоять великі виклики, але Божа благодать, що працює в серцях людей, має більшу силу". Згадуючи слова Папи Франциска, висловлені на початку року перед дипломатами, про необхідність "дипломатії надії", Лев XIV додав: "Я б також зазначив, що нам потрібні 'політика надії' та 'економіка надії', засновані на вірі в те, що завдяки Христовій благодаті ми здатні відображати Його світло у цьому світі".
