Максимальний нагляд: Кремль впроваджує свій власний месенджер | UACRISIS.ORG
МАКС - це інноваційний месенджер, створений російською компанією VK у 2025 році. Представники Кремля обґрунтовують його появу кількома основними причинами:
- імпортозаміщення WhatsApp та Telegram (незважаючи на те, що Telegram є російським продуктом, місцеві спецслужби не мають повного доступу до його серверів).
- з міркувань "національної безпеки" необхідно створити національний месенджер (на кшталт китайського WeChat, японського Line чи південнокорейського KakaoTalk).
Як і очікувалося, російські розробники особливо акцентували увагу на питаннях безпеки та контролю над даними. Державні ЗМІ заявляють, що МАКС є більш безпечним варіантом у порівнянні з іноземними месенджерами, а також вимагає менше доступу до особистої інформації. Крім того, підкреслюється, що на відміну від своїх західних аналогів, російський месенджер діє відповідно до законодавства та регуляторних норм Росії.
МАКС розроблений як універсальний цифровий сервіс. Його основна функція полягає в обміні повідомленнями (текстовими та голосовими), а також в аудіо- та відеодзвінках, групових чатах та можливості надсилання файлів і стікерів. Особливістю цього нового месенджера є інтеграція з державними сервісами. Зокрема, передбачається тісна співпраця з порталом державних послуг "Госуслуги".
Офіційно оголошено, що МАКС не буде впроваджено як єдиний обов’язковий месенджер. Натомість, його функція полягає в доповненні існуючих сервісів і забезпеченні доступу для всіх охочих. При цьому, особливу увагу приділяється його використанню державними установами, бізнесом та громадянами для офіційних комунікацій. Наприклад, Санкт-Петербург став першим містом, де місцеві служби перейшли на спілкування з жителями через МАКС.
Унікальні характеристики "національного" месенджера
Незважаючи на амбіційні плани, запуск МАКС супроводжувався рядом труднощів. Технічно, на момент бета-тестування (літо 2025 року), месенджер виявився недостатньо вдосконаленим – користувачі відзначали проблеми з багами, нестабільну роботу програми та відсутність знайомих у додатку. Хоча на початкових етапах кількість реєстрацій досягла 1-2 мільйонів, фактична активна база користувачів була значно меншою.
Питання конфіденційності стали головним об'єктом критики. Виявилося, що МАКС збирає і зберігає чимало метаданих користувачів - зокрема IP-адреси, списки контактів, час активності тощо - а його політика конфіденційності дозволяє передавати ці дані третім сторонам, в тому числі державним органам. Додатково з'ясувалося, що попри риторику імпортозаміщення, в коді застосунку використовуються численні відкриті бібліотеки, розроблені в країнах, які сама ж Росія називає "недружніми". Ба більше, частина телеметричних даних МАКС відправляла на закордонні сервери, що виглядало іронічно на тлі декларованої повної автономності від іноземних технологій.
Однією з оголошених переваг МАКС вважався підвищений рівень захисту від телефонних шахраїв. Проте, на практиці, технологічні недоліки месенджера зробили його вразливим до маніпуляцій. У засобах масової інформації були зафіксовані випадки соціальної інженерії, коли злочинці, видаючи себе за технічну підтримку месенджера, вимагали у користувачів SMS-коди підтвердження, щоб заволодіти їх обліковими записами або навіть отримати доступ до державних послуг.
Інфільтрація нового цифрового продукту Кремля здійснюється шляхом витіснення конкурентів. Спочатку російські чиновники запевняли, що не планують блокувати інші месенджери. Проте, з огляду на повільне органічне зростання своєї аудиторії, державні органи почали активно просувати новий месенджер. В результаті, було ухвалено безпрецедентне рішення: уряд зобов'язав виробників електроніки попередньо встановлювати МАКС на всі нові смартфони та планшети, що офіційно реалізуються в Росії, починаючи з 1 вересня 2025 року.
Цифрові граблі Кремля
Ідея розробки вітчизняних аналогів відомих західних платформ не є новинкою для Росії. За останні кілька років Москва реалізувала кілька помітних ініціатив з метою імпортозаміщення у сфері інформаційних технологій.
До 2022 року відеопортал RuTube (належить державному холдингу Газпром-медіа) мав відносно малу частку аудиторії - більшість росіян дивилися контент на YouTube. Лише після початку повномасштабної війни та обмежень щодо американських соцмереж відбувся різкий сплеск популярності RuTube: його місячна аудиторія зросла з ~7,7 млн у січні 2022 до понад 50 млн у березні 2022 року, коли влада пригрозила заблокувати YouTube. Російська влада намагалася утримувати аудиторію хостингу, фінансово стимулюючи зміну "прописки" популярних російських блогерів на RuTube, додаючи на платформу ліцензовані російські фільми, телеканали тощо. Однак відсутність алгоритмів рекомендацій, велика частка несправжніх переглядів та підписників зупиняють блогерів та їхню аудиторії від остаточного переходу на RuTube.
Росграм — це ініціатива соціальної мережі для обміну фото та відео, створена як російський відповідник Instagram. Анонс проекту відбувся у березні 2022 року, одразу ж після заборони сервісів Meta в Росії. Розробники обіцяли швидкий запуск: спочатку платформа мала запрацювати для обраних блогерів та інвесторів, а згодом, у квітні, стати доступною для широкого кола користувачів. Прокремлівські медіа позитивно оцінили цю ініціативу, оскільки мільйони користувачів Instagram шукали нові можливості для спілкування та ведення бізнесу. Однак на практиці Росграм зіткнувся з труднощами вже на початку: сайт часто працював нестабільно та зазнавав збоїв. Виявилося, що його створили на швидку руку за допомогою конструктора сайтів, і платформа не була готова до великої кількості користувачів. В результаті, запуск для широкого загалу затягнувся; обмежена бета-версія з’явилася лише наприкінці 2022 року, і інтерес до неї вже значно зменшився. Багато бізнесів і блогерів вирішили перейти на російську соціальну мережу "ВКонтакте", скористатися Telegram або ж використовувати VPN для доступу до Instagram.
Визначити, чи чекає на МАКС доля RuTube або Росграм, поки що зарано. Однак деякі дії російського уряду, такі як обов'язкова установка месенджера на мобільні пристрої, свідчать про побоювання нового провалу та прагнення "застрахуватися". Хоча російська влада вважає, що потреба у створенні власних аналогів західних сервісів викликана геополітичною ізоляцією і санкціями, а також необхідністю посилити контроль над інформаційним простором, низька конкурентоспроможність "національних" альтернатив спонукає росіян шукати способи обходу блокувань.
