Політичні новини України та світу

Макрон має намір відправити 40 тисяч військовослужбовців в Україну: з'явилися нові деталі.

Згідно з інформацією, що надійшла з медіа, Еммануель Макрон оцінює варіант відправки військових до України. Президент Франції прагне підкреслити свою позицію на міжнародній арені, в той час як в рідному Парижі він стикається з серйозними викликами, які стали практично невиграшними, повідомляє N-tv.

Внутрішня ситуація у Франції для Еммануеля Макрона стала критичною. Призначення нового прем'єра Франсуа Байру не здатне змінити цю тенденцію. Це зумовлено тим, що політика новообраного глави уряду буде значною мірою залежати від підтримки лівих сил чи праворадикального "Національного об'єднання" (RN). В іншому випадку новий уряд ризикує зіткнутися з кризою вже через кілька місяців, що може повторити долю попереднього уряду Мішеля Барньє, який також зазнав труднощів через суперечки з бюджетом.

За повідомленнями ЗМІ, єдиним джерелом надії для Макрона в цій складній ситуації є сфера зовнішньої та оборонної політики. У цій області він має конституційні повноваження ухвалювати рішення, які, зазвичай, не підлягають оскарженню з боку парламенту. Нещодавно в медіа з'явилася інформація про те, що Макрон має намір направити 40 тисяч військовослужбовців до України у якості миротворців після завершення конфлікту з Росією. Серед країн НАТО зростає підтримка цієї ініціативи французького лідера. Макрон неодноразово піднімав питання про можливість розгортання французьких сухопутних військ в Україні.

Наприклад, він піднімав це питання під час зустрічі в Парижі з президентом України Володимиром Зеленським та своїм майбутнім американським колегою Дональдом Трампом. Трамп, як відомо, висловлював намір завершити війну в Україні за добу. Кажуть, він вже розробляє план, щоб спонукати Київ та Москву до переговорів.

Зустріч трьох президентів, ініційована Макроном, передає ясний меседж: до завершення свого мандату в 2027 році він прагне зайняти провідну роль у формуванні європейської безпекової політики. Канцлер Німеччини Олаф Шольц не був присутній на церемонії відкриття відреставрованого собору Паризької Богоматері, але це відповідало протокольним нормам, адже там був федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр. Хоча між Шольцом і Макроном не раз виникали суперечки, їх об’єднують спільні виклики. Не так давно обидва уряди зазнали невдач через конфлікти, пов’язані з бюджетними планами на наступний рік, і їхні політичні опоненти покладають відповідальність за це на Шольца та Макрона.

У решті решт, канцлер Німеччини та президент Франції мають не так багато спільного, особливо коли мова йде про їхню політику щодо України. Якщо Шольц у своїй виборчій кампанії позиціонує себе як розважливий канцлер миру, акцентуючи на обережному підході до військової підтримки, то Макрон часто вражає сміливими наступальними кроками. Водночас, варто зазначити, що Німеччина постачає набагато більше озброєння, ніж Франція.

Ситуація для просування ідеї Макрона зараз особливо сприятлива: за даними інформаційної агенції DPA, вже кілька тижнів тривають конфіденційні переговори між представниками кількох країн НАТО про те, як можна було б контролювати можливе майбутнє припинення вогню в Україні. Передумовою для цього є прагнення Дональда Трампа закликати воюючі сторони до переговорів. У цьому контексті пропозиція Макрона відправити десятки тисяч європейських солдатів в Україну не здається такою вже надуманою, хоча підтвердження ще не надійшло.

В інтерв'ю виданню N-tv австрійський військовий експерт Густав Ґрессель не виключив розгортання європейських сухопутних військ в Україні, якщо Трамп реалізує свої плани й покладе на європейців більшу відповідальність за свою безпеку. Для того, щоб НАТО змогло ефективно захистити буферну зону в Україні від російських військ, Грессель вважає "300 тисяч військових нижньою межею, щоб не поступатися рф".

В цьому контексті не викликатиме подиву, якщо Макрон під час свого візиту до Варшави обговорив з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском можливість розгортання 40 тисяч європейських військових в Україні. Проте офіційно уряди європейських країн поки що утримуються від коментарів стосовно мирного плану.

Читайте також