Кабінет Міністрів України - коментар Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук для видання "РБК-Україна", 4 грудня 2024 року.
Кліматична стійкість у часи війни: три ключові напрямки України на COP29 у Баку.
З 11 по 22 листопада в Баку відбулася щорічна Конференція ООН з проблем зміни клімату СОР29. На перший погляд, може скластися враження, що для країни, яка переживає війну, ця подія виглядає "неактуальною", а обговорення питань клімату — недоречним. Проте така точка зору є помилковою.
Для України участь у саміті була життєво необхідною - незважаючи на війну і навіть в умовах конфлікту. У нас було щонайменше три значні підстави для участі в цій конференції.
По-перше, це можливість нагадати міжнародному співтовариству про події, які відбуваються в Україні. Конференція, що зібрала більше 50 тисяч учасників з 196 країн, а також понад 2 тисячі організацій-спостерігачів і тисячі представників світових ЗМІ, надає нам унікальний шанс донести до світу правду, бути почутими та залучити нових партнерів для реалізації восьмого пункту Формули миру Володимира Зеленського "Екологічна безпека".
Понад 60 країн і міжнародних організацій вже співпрацюють з Україною над цим питанням, закріпивши свої наміри та подальші кроки у спільному комюніке, підписаному в Гельсінкі.
Наша мета - розширювати коло союзників. На цьогорічній Конференції ООН український захід щодо пункту 8 Формули миру зібрав понад 120 учасників - міжнародних політиків, урядовців, громадськість та ЗМІ. Всі вони наголосили на критичній важливості підтримання екологічної безпеки та необхідності рішучих дій для досягнення цих цілей.
Посли та представники урядів країн-партнерів Європейського Союзу, включаючи США, Швецію, Естонію, Хорватію, Румунію, Польщу, Фінляндію, Литву, Німеччину, а також організації, такі як UNEP, UNECE, OECD, IRENA та інші, висловили свою підтримку Україні в її прагненні до припинення війни та відновлення екології й справедливості.
У той час як світ активно бореться з кліматичними змінами, Україна протистоїть агресії з боку Росії, яка має глобальні наслідки. Від лютого 2022 року, коли розпочалися бойові дії, в Україні сталося збільшення викидів вуглекислого газу, яке оцінюється на рівні 180 мільйонів тонн CO2. Під час повномасштабного вторгнення понад шість мільйонів українців змушені були шукати притулок у європейських країнах, що додатково призвело до викиду 3,3 мільйона тонн CO2.
Внаслідок бойових дій і лісових пожеж українські ліси втратили здатність поглинати парникові гази на 1,7 мільйона тонн. Іншими словами, агресивна війна Росії може підривати глобальні зусилля у боротьбі зі змінами клімату. Цю важливу тему ми піднімали під час пресконференції, присвяченої 1000 дням війни в Україні, яку організували для світових медіа на заходах СОР.
Свою місію на СОР виконав і український павільйон. Він був символом єднання світу навколо України. Загалом 30+ інтерв'ю світовим медіа, 50+ заходів у межах павільйону з понад 1000 учасників, 7000+ відвідувачів нашого павільйону - результат роботи великої та злагодженої команди.
У павільйоні були створені зони віртуальної реальності, які дозволили кожному відвідати знищені Росією українські ліси та поля, а також пролетіти над Каховським водосховищем — місцем найбільшої екологічної катастрофи, спостерігаючи за дивовижними процесами його природного відновлення. Протягом усього часу роботи павільйону VR-зона привернула увагу близько тисячі відвідувачів, які залишилися враженими побаченими сценами.
У павільйоні ми також показали Україну як центр зелених інновацій, екологічних рішень і цифрових трансформацій, де народжуються нові проекти - в умовах війни та попри війну.
На стінах, виготовлених з екологічного паперу, що містить живе насіння, були представлені 50 важливих екологічних ініціатив, які реалізуються в Україні державними структурами, бізнесом та громадськими організаціями. Серед них - технології цифрового землеробства, розробки в області відновлювальної енергетики та розмінування, стартапи, що виготовляють папір з опалого листя, системи для вловлювання вуглекислого газу, екологічні альтернативи пінопласту, мобільні заводи-принтери, а також інші українські інновації, які вже впроваджуються в США, Великобританії та Японії.
Саме зелене відновлення та залучення для цього ресурсів є другою причиною участі України у СОР29. Сьогодні кожен розуміє - зелена відбудова України неможлива без урахування кліматичного порядку денного. Лише так ми зможемо залучити довготермінові інвестиції.
Для України, як і для інших держав-учасниць, цей СОР виявився насиченим та доволі складним. Конференція в Баку підсумувалася угодою між країнами про кліматичне фінансування на рівні 300 мільярдів доларів щорічно.
Очікується, що фінансування розпочнеться у 2026 році. Основна частина фінансової підтримки буде спрямована на реалізацію заходів, проектів і політик, що відповідають новим національно визначеним внескам, планам та підвищенню амбіцій у боротьбі зі змінами клімату та іншими питаннями. Виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стілл зазначив, що нова фінансова ціль повинна стати своєрідним "страховим полісом для людства".
Питання щодо можливості отримання Україною коштів у рамках нової колективної цілі з кліматичних фінансів залишається відкритим. Ми відстоюємо свою позицію - наша країна повинна мати доступ до всіх джерел кліматичного фінансування, зокрема до Зеленого кліматичного фонду. Сьогодні Україна витрачає величезні ресурси на те, щоб зупинити агресора, тож для відновлення потребує насамперед допомоги. Нашим завданням є відкрити цей потенціал і можливість для України.
Також на СОР29 країнам нарешті вдалось завершити переговори, які тривали останні 7 років, щодо повної операціоналізації статті 6 Паризької угоди, яка стосується ринкових та неринкових механізмів співробітництва щодо скорочення викидів парникових газів.
Таким чином, Україна отримала можливість реалізувати угоди про співпрацю з Японією та Швейцарією відповідно до статті 6 Паризької угоди.
Іншими словами, ми матимемо можливість отримувати фінансування для втілення наших кліматичних стратегій та ініціатив. Це дозволить нам залучати додаткові інвестиції в рамках статті 6 і скористатися ресурсами міжнародних фінансових установ для розвитку зеленої енергетики, екологічного відновлення та адаптації до кліматичних змін.
Сьогодні Україна демонструє своїм партнерам, що, незважаючи на війну, ми продовжуємо виконувати та навіть зміцнювати наші зобов'язання. Ми вже ухвалили Кліматичний закон, в якому визначили мету на найближчі 25 років — досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року спільно з Європейським Союзом. Наразі ми займаємося розробкою довгострокової стратегії з низьковуглецевого розвитку та працюємо над третім Національно-визначеним внеском, який плануємо представити у 2025 році. Також ми активно готуємося до впровадження системи торгівлі викидами у відповідності до євроінтеграційних норм.
Це наш політичний сигнал - ми готові до змін та плідної співпраці.
Третє стратегічне завдання на СОР29 полягає в тому, щоб не дозволити Росії домогтися визнання світовою спільнотою українських територій як частини її території. Починаючи з 2014 року, Російська Федерація включає до своїх звітів викиди парникових газів з Криму. У рамках Паризької угоди вона також має намір звітувати про викиди з Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя. Україна активно протидіє і планує блокувати розгляд таких документів.
Ми уважно стежимо за ситуацією і будемо інформувати ООН про викиди парникових газів з Криму та інших тимчасово окупованих територій, розглядаючи їх як викиди України. Це підкреслює суверенітет України і є надзвичайно важливим. Тому ми продовжуємо співпрацювати з нашими партнерами та юридичним офісом ООН, щоб знайти рішення цієї проблеми.
Програма СОР виявилася дуже насиченою численними подіями, обговореннями та ініціативами. Під час Конференції було організовано більше тридцяти двосторонніх зустрічей із делегатами міжнародних інституцій, аналітичними центрами зі США, міністрами та представниками Європейської Комісії.
Разом з нашими партнерами ми розглянули широкий спектр тем, що охоплюють як кліматичні ініціативи в Україні, так і питання безпеки. Зокрема, обговорювали зелене відновлення, водозабезпечення українських регіонів, відновлення лісових масивів, захист біорізноманіття, розвиток природних парків, а також низьковуглецеву енергетику, енергетичну стійкість і безпеку. У центрі уваги також були розподілена зелена енергія, критично важливі ресурси та екологічна безпека в контексті Формули миру України.
На зустрічі з Єврокомісаром з питань клімату та транспорту Вопке Хукстрою ми обговорили можливості інтеграції України до законодавства ЄС у сфері клімату. Під час розмови з заступником спеціально уповноваженого посла США з питань клімату Ріком Дюком ми також висвітлили міжнародний та американський кліматичний порядок денний, колективні зусилля, питання енергетичної стійкості, а також нові фінансові цілі, які обговорюються в рамках переговорів ООН у Баку.
З регіональним директором зі сталого розвитку Світового банку Самехом Вахба було обговорено глобальні кліматичні виклики та цілі, що відповідають принципам екологічного розвитку, у контексті Формули миру України. Заступник міністра енергетики США Девід Терк поділився інформацією про американську кліматичну та енергетичну політику, а також про процеси переходу, які сприяють розвитку співпраці між Україною та США в галузі екологічних і стійких енергетичних ініціатив.
Під час зустрічей із міністрами охорони довкілля Австрії, Швеції, Литви, Латвії, Естонії, Румунії, Молдови, Великобританії, Данії, Норвегії та Італії ми домовилися про подальшу підтримку України та конкретні кроки для зміцнення співпраці.
З Міністром екології та природних ресурсів Азербайджану Мухтаром Бабаєвим підписали Меморандум про співробітництво між нашими відомствами. Будемо поглиблювати співпрацю у розвитку екологічних технологій, управлінні відходами, збереження біорізноманіття, відновлення забруднених територій, запобігання промисловому забрудненню тощо. Тож попереду між нашими країнами дуже тісна і результативна взаємодія. Це все про єдність та спільні зусилля.
Наразі слова "єдність" та "спільні зусилля" мають для нашої країни ще більше значення. Маємо використовувати всі можливі інструменти, щоб зміцнювати свої позиції та залучати світ до наближення перемоги й досягнення справедливого миру. Конференція ООН зі зміни клімату - один з таких майданчиків, де ми продовжили "писати" українську історію стійкості та успіху.
