Герман Обухов: Європа намагається знайти чорну кішку в темному приміщенні, де її не існує — Блоги | OBOZ.UA
"Могутня купка" лідерів провідних країн Європи (чомусь без ключової країни - Польщі) разом із Президентом Зеленським зібралися в Білому домі у Трампа про що-небудь поговорити. Говорити з Трампом про щось конкретне безглуздо з двох причин: перша - він забуде наступного дня, друга - він нічого не зробить, про що домовилися.
Усі ці особи безрезультатно перетинали океан. Тим часом у Києві та Вашингтоні тривають якісь переговори щодо забезпечення безпеки України. Лідери світової політики намагаються створити враження, що їм небайдужі долі людей як в Європі, так і в Америці, хоча насправді ситуація є зовсім іншою. Питання залишається очевидним: "Де гроші, Зін?". Відповідь на нього така ж елементарна: незважаючи на санкції та інші "жорсткі заходи" проти агресора, Європа продовжує купувати в Росії нафту, газ, метал, деревину та іншу сировину, необхідну для своєї економіки, обходячи ці обмеження. І вже не говоримо про Індію та Китай, які чітко заявили: "Якщо це дозволено вам, чому ми не можемо цього робити?". Цілком логічно.
Коротше кажучи, розв'язання проблеми війни і миру в Україні нагадує байку Крилова, - Віз і нині там, оскільки його хочуть витягнути лебідь (Україна), рак (Європа) і щука (Америка). Європа й Америка повинні були зрозуміти ще років зо два тому, що з Росією домовлятися про щось марно й небезпечно. У 1994 році в Будапешті вже один раз домовилися. Проблема безпеки Європи, що стала глобальною, і припинення війни з неонацистською Росією вирішується лише одним шляхом - повною економічною і політичною її ізоляцією.
Велика помилка думати, що Китай є другом Росії, якщо продає їй деякі компоненти подвійного використання. Там лише побічно зацікавлені в цій локальній війні, як інструменті ослаблення Росії. Також і в Індії. Що слабша росія, то вигіднішими будуть контракти на купівлю її природних ресурсів. Європа теж не проти поласувати російськими надрами, однак "і хочеться і колеться". Усе це триватиме доти, доки десь щось не лопне або не вибухне.
За три роки війни ми не далеко пішли. Росія хапнула південь України, хоча цього можна було уникнути, і не дуже далеко просунулася на Донбасі. Сил на подальшу експансію у неї просто немає. Вона може тільки закидати ракетами і БПЛА Україну і від цього страждають і гинуть пересічні громадяни, а не представники влади та еліти. Ні Європа, ні Америка, ні навіть на Банковій не розуміють - що робити далі? Для Москви і всієї Росії війна стала невід'ємною частиною життя. Ніхто з тих, хто сидів в Овальному залі Білого дому з Трампом, чомусь не наважився поставити наступне запитання американському президенту: "У росії практично щодня по всіх центральних телеканалах кажуть про необхідність знищення України та її народу, а це понад 30 мільйонів. Вони хочуть знищити не уряд України, а саме народ. Фактично це оголошена політика російської влади та її лідера. У політології вона називається "геноцид". Ви маєте намір домовитися про мир із главою неонацистської держави, де цей мир гучно відкидається. Можете нам пояснити - яким чином ви здатні вплинути на Путіна, якщо на нього не може вплинути ніхто, навіть господь Бог?". При цьому показати 2-х хвилинний ролик із передач Соловйова або Мардана з перекладом на англійську, щоб бачила вся преса, яка зібралася в залі. І в цьому разі байкар Крилов має рацію: "А ви, друзі, як не сідайте, все в музиканти не годитеся".
