Цього в навчальних закладах вам не повідомляли: Володимир Великий володів багатьма гаремами, а хрестив Русь не лише через релігійну прихильність.
Що насправді приховувалося за цим вибором - релігійна просвіта чи холоднокровний політичний розрахунок?
У липні 988 року відбулася подія, що кардинально змінила історичний розвиток. Князь Володимир, який славився своєю військовою силою та язичницькою культурою, прийняв християнство, завдяки чому Київська Русь перетворилася на могутню середньовічну країну.
Відомий історик Ярослав Затилюк розкрив маловідомі факти про це доленосне перетворення. "Телеграф" також дізнався чимало цікавого.
Задовго до Володимира перші християни вже з'являлися на теренах Русі. Особливу роль у цьому процесі відіграла його бабуся, княгиня Ольга, яка прийняла християнство набагато раніше. За даними історичних джерел, це сталося приблизно у 957 році під час її подорожі до Константинополя.
Цікаво, що рішення Ольги мало як особисті, так і глибоко політичні мотиви. Перебуваючи при владі після загибелі чоловіка князя Ігоря, вона намагалася укласти мирну угоду з Візантійською імперією та зберегти важливі торгівельні маршрути. І не в останню чергу - зміцнити власне становище як правительки.
Син Ольги, князь Святослав, залишався прихильником язичництва. У той же час Володимир не лише прийняв християнство, а й проголосив його державною релігією. Історичні джерела, зокрема "Повість минулих літ", описують цей перехід майже як духовну трагедію.
Проте за красивою літературною оповіддю криється прагматичний політичний розрахунок. Київська Русь мала тісні стосунки з Візантією - наймогутнішою державою того часу. Прийняття християнства від Візантії було логічним геополітичним кроком.
Існує декілька теорій щодо локації, де хрестили Володимира:
Літописець віддає перевагу останній версії і асоціює хрещення з військовою експедицією князя до Корсуня, що відбулася за запитом візантійського імператора.
Цікавий момент - нове ім'я князя. Під час хрещення Володимир отримує ім'я Василій на честь імператора Василія II, який надав йому церковних ієрархів.
Історик звертає увагу на разючу зміну в особистості князя. З войовничого язичника, Володимир перетворюється на благочестивого християнина з однією дружиною. Перед прийняттям християнства Володимир мав численні гареми. У Вишгороді у нього було 300 наложниць, ще 300 -- у Білгороді та 200 -- у Берестові. Утім, він радить критично сприймати літописні перекази. Часто вони є радше літературним твором, аніж точним історичним документом.
Раніше "Телеграф" висвітлював найбільш загадкові вбивства епохи Київської Русі, де отрута ставала вирішальним фактором у житті князів.
