Андрій Сибіга зазначив: "Наші союзники, а також навіть опоненти, не можуть заперечити, що на сьогодні Україна є найпотужнішою військовою силою в Європі."

Зображення: Олександр Ратушняк Міністр закордонних справ Андрій Сибіга Переговори з Росією: позиція партнерів. Постачання зброї. Запрошення в НАТО

Соня Кошкіна, головна редакторка LB.ua: Ви вже на посаді сто днів, і ця зустріч є чудовою можливістю підвести перші підсумки. Наступним кроком стане планування майбутнього. Безсумнівно, одним з ключових викликів для вас є можливі мирні переговори та всі аспекти, що з ними пов’язані.

Ігор Ліскі, голова наглядової ради EFI Group, розмірковує про поточні умови для ведення переговорів: "Які вимоги існують на даний момент? Раніше, наприклад, спостерігалося обговорення кордонів 1991 року. Чи є якісь конкретні умови, які могли б стати основою для початку цих переговорів?"

Зображення: Олександр Ратушняк та Ігор Ліскі

Як виникають умови для переговорів? Вони базуються на наших національних інтересах.

Наша мета полягає в тому, щоб встановити всебічний, стійкий та справедливий мир в Україні. Ця концепція є невід'ємною частиною нашої стратегії, і її важливість важко переоцінити. Вона формує нашу позицію, оскільки наразі відсутні будь-які переговори. Саме тому ми донесемо ці ідеї до наших партнерів.

Існує арена конфлікту, що позначається на наших дипломатичних і міжнародних позиціях, а також є певний дипломатичний шлях. Ці два аспекти доповнюють один одного і взаємно підсилюють.

Безумовно, дипломатичні зусилля повинні бути спрямовані на забезпечення справедливого, всебічного та стійкого миру для України. У цьому контексті Президент Зеленський ініціював Формулу миру, яка стала важливим кроком у консолідації міжнародної спільноти. Україна, напевно, є тією країною, яка найбільше бажає миру, на відміну від Росії.

Я чітко пригадую початкові години та дні повномасштабного вторгнення Росії. Ті вимоги, які були висунуті Україні, не можна було назвати умовами; це був справжній ультиматум до капітуляції. Ситуація не змінилася. Тому сьогодні ми повинні обговорити, яким чином змусити Росію сісти за стіл переговорів. Яким чином підвищити ціну за її подальшу агресію.

Росія в березні 2022 на переговорах з Україною вимагала скоротити армію і відмовитися від областей

За кожним із цих питань стоїть чіткий набір елементів, які дозволяють досягти бажаних результатів. Це включає в себе запрошення України до НАТО, пакети стримування, що забезпечують гідні умови для наших військових на полі бою, а також надання життєво необхідної допомоги, яка потрібна вже сьогодні. Необхідно зняти всі обмеження щодо використання зброї, зокрема, йдеться про озброєння дальньої дії. Крім того, стійкість є ключовим аспектом, який проявляється в різних формах: економічній, соціальній, гуманітарній та макрофінансовій підтримці. Усі ці елементи разом формують комплексну переговорну позицію, яку не можна оцінювати в ізоляції.

Зображення: Олександр Ратушняк, міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Після проведення першого Саміту миру ми отримали підтримку від країн, що поділяють наші погляди щодо важливості дотримання принципів поваги, територіальної цілісності та суверенітету, а також норм міжнародного права і статуту ООН. Водночас, слід підкреслити, що цей Саміт не слугував майданчиком для переговорів. Його метою було формування єдиної позиції серед країн-однодумців. Це дозволить нам, спираючись на силу світової спільноти, зміцнити наші позиції у потенційних переговорах з Росією.

Так, це дійсно так: Україна готова запросити представників Росії на Другий мирний саміт. Враховуючи результати Першого саміту та подальші дії щодо організації заходів, присвячених кожному аспекту Формули миру.

Соня Кошкіна: Як ви вже згадували, вимоги України в контексті переговорів із Росією складаються з чотирьох ключових аспектів: беззаперечне дотримання територіальної цілісності; строгий принцип "Нічого про Україну без України"; запрошення до НАТО та скасування обмежень на дальнобійні озброєння. Яка реакція союзників на ці позиції? Які їхні доводи "за" і "проти"?

Союзники поділяють та підтримують наші методи. Єдине питання полягає в тому, як примусити Росію до дій.

Соня Кошкіна: Я сказала б, що воно найголовніше.

Завдання дипломатичної служби полягає в наведенні достатньої аргументації столицям, які для нас важливі, з якими ми поділяємо спільні підходи, щоб посилювати нашу позицію.

Отже, я вважаю, що ми повинні мати ясне усвідомлення: "Все, що стосується України, повинно обговорюватися з Україною". Це беззаперечно.

Ніяких поступок у питаннях територіальної цілісності, суверенітету або безпеки України. Це також є спільною позицією для всіх.

Сьогодні в Україні відбуваються геополітичні процеси, які визначатимуть архітектуру безпеки на десятиліття вперед. Мені здається, що є чітке розуміння неподільності безпеки України з трансатлантичною безпекою. Ми не можемо говорити про створення належної архітектури безпеки, трансатлантичної архітектури безпеки без членства України в НАТО.

Зображення: Олександр Ратушняк, міністр закордонних справ Андрій Сибіга. і Соня Кошкіна

Соня Кошкіна: Однак, щонайменше чотири наші союзники, а саме США, Німеччина, Словаччина та Угорщина, виступають проти вступу України до НАТО. Які доводи ми могли б використати, щоб переконати їх у протилежному?

Я не сказав би, що цей ряд такий довгий, саме що проти. Ми можемо говорити про столиці-"скептиків". Це правда.

Проте ми також усвідомлюємо позицію цих держав, якщо виникне необхідність ухвалення конкретних рішень. У своєму статусі міністра закордонних справ я розпочав свої закордонні візити з країн, що межують із нами, з метою зміцнення політики добросусідства. Це, зокрема, демонструє нашу готовність і здатність вирішувати навіть найскладніші питання у двосторонніх стосунках. Я відвідав Братиславу, Будапешт, Бухарест, Варшаву та Кишинів. Ми постійно підтримуємо діалог з цими столицями та нашими найближчими сусідами, обговорюючи навіть питання, що викликають найбільші труднощі.

Соня Кошкіна: Я знову підкреслюю: найбільша проблема полягає в тому, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Президент Зеленський зазначав, що під час розмов з Макроном і Трампом він акцентував на тому, що Путін насправді боїться лише Трампа, можливо, ще й трохи Китаю. Але як можна його переконати? Адже він здатен продовжувати військові дії ще дуже довго. Що повинно відбутися, щоб керівник Кремля погодився на переговори? Які конкретні кроки мають зробити наші партнери?

Санкційна політика є надзвичайно ефективним інструментом, і її посилення може принести додаткові результати. Хоча Росія змогла обійти деякі з санкційних заходів, їхній вплив все ще відчувається. Тому важливо продовжувати розвивати та зміцнювати санкційну політику.

Ми сподіваємося, що в найближчому майбутньому буде ухвалено 15-й пакет санкцій, з особливим акцентом на обмеження діяльності російського тіньового флоту. Наступні дії мають бути спрямовані на запровадження секторальних санкцій, зокрема в галузі металургії. Європейський Союз досі продовжує імпортувати значні обсяги металургійної продукції з Росії. Також важливим є банківський сектор, і ми вітаємо, зокрема, рішення США запровадити санкції в цій сфері.

Ми пильно спостерігаємо за тенденціями зростання товарообігу з третіми країнами, які не впроваджували санкцій проти Росії, а також за збільшенням експорту продукції подвійного призначення до агресора. Я вважаю, що наші дії є ефективними. У цьому процесі ми також використовуємо ресурси та інструменти наших партнерів.

Інший суттєвий механізм впливу на Росію для досягнення справедливого миру – це заморожені активи. Ми плануємо змінити нашу стратегію з простої політики замороження на їх конфіскацію та використання для компенсації збитків, завданих Україні, а також для закупівлі озброєння і відновлення країни. Наші партнери підтримують цю справедливу ініціативу. Тому ми зосередимо свої зусилля на активізації саме цього напрямку в нашій дипломатичній діяльності.

Зображення: Олександр Ратушняк

Соня Кошкіна: Це все так, але санкції і заморожені активи -- час, час і ще раз час. Якого в нас немає.

Це діє. І має як швидкі наслідки, так і довгострокові. Тому, безумовно, це все має комплексно застосовуватися, щоб підняти ціну подальшої агресії для Росії, щоб підвищувати нашу стійкість, наші спроможності, наші позиції. І для цього ми в тому числі використовуємо цей час з теперішньою американською адміністрацією.

Протягом цих двох або двох з половиною місяців я мав три особисті зустрічі з держсекретарем Блінкеном та здійснив чотири телефонні переговори. Ми досягли значного прогресу в прискоренні постачання озброєнь до кінця року. Ми маємо ясне уявлення про обсяги та типи озброєнь, які нам будуть надані.

Ми також займаємося реалізацією інших значущих та рішучих заходів нашої підтримки.

Соня Кошкіна: Минулого тижня ви звернулися до союзників з терміновим проханням передати Україні 20 систем ППО. Чи отримали ви вже відповідь на це?

Посилення повітряної оборони України є нашим ключовим завданням.

Що стало причиною цього термінового запиту? Мова йде про додаткові системи. Під час останніх масованих ракетних атак Росії були вражені, зокрема, об'єкти ядерної енергетики. Ми маємо чітке уявлення про 20 стратегічних об'єктів у різних секторах, які необхідно захистити, щоб уникнути ударів та зменшити негативні наслідки вже завданих атак, а також можливих майбутніх загроз. Це стосується 20 додаткових систем, таких як NASAMS, HAWK та IRIS-T.

Це питання було у фокусі під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Мене туди запросили, і генеральний секретар Марк Рютте сфокусував дискусію й обмін думками наших натовських союзників саме на цьому питанні. Тому ми дуже сподіваємося на швидкі рішення в постачанні цих систем Україні.

У відповідь на ці напади ми терміново звернулися до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). З політико-дипломатичної точки зору, ми використали всі доступні механізми: організували спеціальне засідання Ради Безпеки ООН та ініціювали зустріч Ради керівників МАГАТЕ. На рівні керівництва МАГАТЕ також були відповідні реакції. Крім того, в рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) було ініційовано спеціальне засідання та зроблені важливі двосторонні заяви. Я також провів значущі переговори з міністрами країн Групи семи. Найефективнішою відповіддю з нашого боку були б конкретні рішення щодо постачання додаткових систем. Ми активно працюємо над цим питанням, і Президент особисто приділяє йому велику увагу. Це питання завжди є пріоритетним у кожній нашій розмові.

Соня Кошкіна: Нещодавно українське керівництво оголосило, що ми рішуче відкидаємо будь-які варіанти безпекових гарантій, якщо це не включає НАТО. Давайте розглянемо можливу ситуацію, в якій ми не отримаємо цієї військової підтримки, а з інших видів гарантій вже відмовилися. Які дії слід вжити в такому випадку? Який у нас альтернативний план?

Зображення: Олександр Ратушняк

Здійснювати свою діяльність, орієнтуючись на досягнення членства України в НАТО.

Знаєте, коли я прямував на зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, моя команда взяла з собою текст Будапештського меморандуму. Цей тиждень засідання співпав з тридцятиріччям цього документа. Не хочу навіть називати його "документом", адже він не виконав своєї основної мети — не зміг забезпечити безпеку нашої країни, не гарантував нашу територіальну цілісність і суверенітет. Подібних помилок більше не повториться. Тому єдиною надійною гарантією для України залишається членство в НАТО.

Але це лише частина нашого шляху. І на цьому шляху ми, безумовно, будемо раді вітати будь-які рішення наших союзників, які зміцнять нас у прагненні до членства в НАТО.

Це запрошення, і це питання залишається актуальним. Ми також маємо безпекові угоди з більш ніж 27 державами, які містять чіткі положення щодо підтримки України — від зміцнення нашої обороноздатності до надання макрофінансової допомоги.

Яка значимість цих угод? Для їхнього розвитку були сформовані спеціальні робочі групи по кожному з напрямків. Це дає нам можливість здійснювати стратегічне планування. Ми усвідомлюємо дані, закріплені в кожній з угод та в їх загальному обсязі. Це, в свою чергу, дозволяє нам, враховуючи бюджетні ресурси, ефективно їх використовувати, якщо отримуємо підтвердження фінансування від наших партнерів для конкретних програм, а також зміцнювати наші можливості в інших сферах.

До речі, ще один аспект, що зміцнює наші позиції, – це прогрес у розвитку оборонної промисловості. Це дозволяє нам стати більш незалежними та зменшити залежність від постачання критично важливих видів озброєння з боку партнерів. Цей процес активно реалізується. Я вважаю, що ми досягли важливого етапу у зміні сприйняття. Існують дуже позитивні приклади безпосереднього фінансування оборонного сектора України нашими союзниками.

Марина Сингаївська, заступник головного редактора LB.ua: Пане міністре, минулого тижня в медіа з'явились подробиці умовного мирного плану, над яким працюють радники Трампа. У всіх його варіантах пропонується не включати Україну до НАТО. Якщо наша країна не стане членом НАТО або це питання відкладеться на багато років, чи є можливість розглянути інші варіанти оборонних союзів? Чи веде Україна переговори про створення альтернативних оборонних альянсів?

Зображення: Олександр Ратушняк Марина Сингаївська заступниця головного редактора LB.ua ( у центрі)

Офіційні заяви та пропозиції можуть бути озвучені лише після 20 січня. Наразі важливо підходити до будь-яких документів, нон-пейперів та ідей, що обговорюються в різних медіа, без зайвих емоцій. Можна вважати, що це своєрідне тестування реакцій як світової спільноти, так і України. Ми впевнені у своїх намірах: стратегічною метою залишається членство України в НАТО. На цьому ґрунтується вся наша філософія, яка відображена у Формулі миру та Плані перемоги.

Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій: Я хотів би повернутися до другого Саміту миру. Якщо там буде Росія, в якій якості її запросять? Як країну-агресорку, яку треба покарати? Як партнера з розбудови системи безпеки? Чи в якийсь третій іпостасі?

Наша позиція дуже чітка: не можна вважати еквівалентними Україну, яка захищається, і країну-агресора. Не можна це розглядати в одній площині.

Тут я хотів би зосередитися на Мінському процесі. Ми провели більше 200 переговорів, але всі вони призвели до відомого результату. Саме тому Формула миру має на меті об'єднати світ навколо підтримки України та її основних принципів: захисту територіальної цілісності і суверенітету, а також відновлення справедливості. Це, безперечно, складові справедливого миру для нашої країни.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя: Шановний міністре, дозвольте поставити вам просте запитання. Чи вірите ви, що 21 січня ми зможемо досягти миру?

Зображення: Олександр Ратушняк Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко

Ви вважаєте, що це легке запитання? Я впевнений, що нам відкриється новий шанс, нові перспективи для досягнення справедливого миру в Україні. У цьому я не маю жодних сумнівів.

Микита Потураєв, народний депутат України від партії "Слуга народу", зазначив: "Ви знаєте, я вже не раз замислювався над тим, щоб не згадувати іноземцям про Будапештський меморандум, Гельсінський акт та статут ООН. Реакція часто буває такою: 'Господи, скільки ж можна про це говорити?' Тому виникає питання: на що ж нам справді варто звертати увагу в спілкуванні з нашими партнерами?"

Російська агресія — це не лише напад на Україну. Вона спричинила серію глобальних криз, серед яких ядерна безпека, продовольча безпека та енергетична криза. Кожна з цих криз має далекосяжні наслідки для всього світу. Серед наших союзників існує чітке розуміння того, що відновлення справедливого, тривалого та всеосяжного миру в Україні є важливим кроком до повернення міжнародного правопорядку. Якщо ми прагнемо до безпечного майбутнього, необхідно досягти справедливого миру в Україні, що принесе вигоду всім нашим партнерам.

Якщо брати двосторонній вимір, ми наводимо переваги для кожного з наших союзників від активної участі в допомозі Україні. І під кожну столицю ми маємо набір цих аргументів.

Призначення дипломатичних представників

Микита Потураєв, народний депутат України, "Слуга народу": Ми знаємо, що тривалий час у важливих країнах, у міжнародних організаціях немає послів. 5 листопада президент Володимир Зеленський сказав, що найближчим часом всіх призначать. Які перспективи, Андрію Івановичу?

Зображення: Олександр Ратушняк Нардеп Микита Потураєв

Я теж був послом, кожен посол з першого дня призначення має бути готовий до повернення. І це нормально.

Соня Кошкіна: Хоча варто зазначити, що не всі, о, зовсім не всі, повертаються. Вибачте, це просто маленька заувага.

Президент визначив мету в найближчому майбутньому заповнити існуючі вакансії та змінити кілька послів. В даний час цей процес перебуває в активному розвитку, адже необхідно враховувати національний аспект проходження відповідних процедур — від спеціальних перевірок і співбесід до отримання агреману від країни, що приймає.

Вжито всіх заходів для того, щоб реалізувати завдання, яке озвучив президент. В даний момент ми перебуваємо на етапі активної роботи.

Соня Кошкіна: Який термін? На сьогодні більше 30 ключових для нас країн, серед яких Бельгія, Греція, Молдова, Туреччина та Угорщина, залишаються без послів.

По деяких країнах, які ви озвучили, вже визначено кандидатури.

Соня Кошкіна: Які саме?

Щодо країн, то ситуація з Молдовою вже визначена. Бельгія наразі на етапі розгляду. Щодо Туреччини — цей процес ще триває. Греція та Угорщина знаходяться на стадії активних дій.

Проте, варто зазначити, що відсутність посла не свідчить про неактивність посольства. Звісно, без керівника його діяльність не може бути максимально результативною, але в усіх цих країнах наші дипломатичні установи продовжують активно виконувати свої обов'язки.

На даний момент не зовсім доречно обговорювати прізвища, але я вірю, що до завершення року ми зможемо, зокрема, згадати й конкретних осіб.

Зображення: Олександр Ратушняк

Соня Кошкіна: Чи встигнуть ці люди пройти спецперевірку до кінця року?

Я зараз говорю про визначення кандидатур. По багатьох столицях чи країнах вже процеси розпочалися. По інших ми теж говоримо про визначення кандидатур.

Соня Кошкіна: Ви зазначили, що по Молдові є конкретика. Але ми пам'ятаємо, що президент Зеленський анонсував туди Олексія Данілова. Чому цього досі не відбулося? Чи там буде інша людина?

Хочу ще раз підкреслити, що з мого боку буде неправильно заздалегідь оголошувати інформацію - доти, поки ми не отримаємо офіційний агреман для особи, яка буде призначена в ту чи іншу країну. Проте, я вважаю, що до кінця року ми зможемо дізнатися про кілька імен.

Соня Кошкіна: А як щодо Угорщини? Ваш попередник згадував, що на цю позицію призначать Федора Шандора, "професора з окопів", але поки що жодних новин немає.

У нас буде пріоритетність G7, потім - G20, найближчі столиці. Наприклад, зараз вже в Варшаву призначений Василь Боднар, сильний посол. І, відповідно, за наявності сильних кандидатур цей процес буде прискорюватися.

Соня Кошкіна: Чи відбудеться повна заміна всіх учасників у G7?

З огляду на потребу.

Соня Кошкіна: А Штати?

Я був вражений, що ви не задали мені це питання спочатку (сміх у залі, - ред.).

Дивіться, призначення керівника установи - це прерогатива президента. І як до призначення, так і до відкликання повинен бути готовий кожен посол.

Зображення: Олександр Ратушняк

Соня Кошкіна: Отже, ми будемо змінювати посла США чи ні?

Дочекайтеся всіх рішень і тоді все буде відомо.

Соня Кошкіна: Очевидно, що ситуація залишається невизначеною. Скажіть, будь ласка, як просуваються справи з кандидатами на посади в ОБСЄ та МАГАТЕ?

Тепер також існує певність.

Соня Кошкіна: Ще питання не про персоналії, але про інституції. Фігура пана Костіна (колишній очільник Офісу генпрокурора. -- Ред.) озвучувалась як одна із вірогідних на призначення у Нідерланди. Разом з тим озвучувалася і можливість створення при МКС якогось спеціального органу, який займався б українськими питаннями і тоді б він ним опікувався. Яка доля цього спецоргану - будемо засновувати й розвивати чи поки ні?

На даний момент наше посольство в Нідерландах має достатні ресурси та можливості для підтримки співпраці з МКС. Тому питання щодо створення якихось додаткових інститутів не є актуальним.

Артем Шаіпов, юридичний радник програми USAID "Нове правосуддя" та співзасновник Ukrainian Global University, висловив бажання задати питання, що виникло після виступу президента Зеленського стосовно Плану стійкості. Зокрема, він акцентував увагу на реформуванні дипломатичної служби. Яким чином ви бачите цю реформу та яку роль, на вашу думку, могла б виконати Дипломатична академія у вдосконаленні дипломатичної служби?

Зображення: Олександр Ратушняк

Ми маємо право на потужну дипломатичну службу. Хотілося б, щоб вона була не лише високоефективною, але й привабливою для молоді, здатною успішно реалізовувати поставлені цілі. Для досягнення успіху необхідний комплекс складових — від високого рівня професіоналізму та знання регіональних особливостей до належної матеріально-технічної бази та мотивації. Вкрай важливо, щоб співробітники були налаштовані на досягнення результатів, відчували свою участь у формуванні цієї історії, яка сприятиме захисту національних інтересів нашої країни.

Щодо нашої дипломатичної структури. Як міністр, я практично оновив керівництво та заступників. Наступним кроком стане реформа центрального апарату, яку ми розробимо разом із новими заступниками міністрів.

Основним аспектом цих нововведень є їхня спрямованість на адаптацію центрального апарату, а також закордонних представництв до умов війни. Усі дії повинні бути орієнтовані на досягнення справедливого миру та зміцнення нашої стійкості.

Я вже неодноразово підкреслював, що від посла до аташе важливо володіти інформацією про всі калібри зброї та їх розташування. Сьогодні ми досягли такого етапу, що в деяких країнах наші посли та військові аташе мають навіть кращу обізнаність, ніж місцеві експерти, щодо можливостей, які ще можна реалізувати у військовій сфері.

По дипломатичній академії. Дуже хочеться, щоб вона мала достатньо спроможностей не лише для тренінгів, а й для повноцінної підготовки дипломатів в тому числі вищого рангу. Хочеться посилення її ролі і адаптації програм до реалій геополітичних, в яких ми зараз живемо.

Тому я виступаю за посилення ролі субстантивно-дипломатичної академії. Це вимагає певних змін, умовно кажучи, відновлення програм, підготовки магістерських.

Сполучені Штати та Європейський Союз. Участь у ЄС.

Михайло Радуцький, депутат Верховної Ради України від партії "Слуга народу", зазначає: Рік тому Шарль Мишель висунув ідею створення Європейського оборонного союзу як "цікавий доповнюючий елемент" до НАТО та Євроатлантичної спільноти. Яка актуальність цієї пропозиції зараз? Чи залишилася вона в пам'яті, чи вже пішла у забуття?

А ще одне невеличке запитання. Ви тільки що повернулися з Європи, де відбулося засідання міністрів закордонних справ країн НАТО. Як ви вважаєте, чи справді "Орєшнік" їх налякав, чи це лише міф?

Зображення: Олександр Ратушняк Народний депутат Михайло Радуцький

Почну з удару експериментальною ракетою середнього радіуса дії. Я вважаю, що це був елемент чи сигнал, який спрямований на західне суспільство. Шантаж і залякування напередодні важливих подій міжнародного характеру. Тому завдання цього удару треба сприймати передусім через цю призму.

Щодо Європи, складається враження, що лідери континенту все більше усвідомлюють потребу в підвищенні самодостатності та зміцненні оборонних потенціалів. Це відображається в зростанні оборонних бюджетів окремих держав. Схоже, що ця тема буде набирати обертів, адже ми вступаємо в історичний етап, коли оборонні можливості як Європи в цілому, так і кожної окремої країни, будуть активніше розвиватися на фоні сучасних загроз, з якими ми стикаємося.

Роман Цимбалюк, журналіст: У стратегічному плані президента України є положення про заміну американських військових на українських. Схоже, це було написано з урахуванням Дональда Трампа. Було б цікаво дізнатися, яке уявлення про це мають американці та європейці. Чи є у вас тепер зв'язки з новою адміністрацією США стосовно мирного плану та його замороження, як вони це називають?

Зображення: Олександр Ратушняк журналіст Роман Цимбалюк

Історично, з моменту відновлення своєї незалежності, Україна активно залучалася до численних миротворчих операцій. Як наші союзники, так і опоненти визнають, що сьогодні Україна є провідною військовою силою в Європі.

Тому мені здається, що цей можливий внесок України у миротворчі операції, у посилення трансатлантичної безпеки вітається нашими партнерами. Тут ми справді можемо відігравати особливу роль. Взагалі, участь у миротворчих операціях будь-якої країни завжди підвищує її роль. Робить її більш видимою чи більш рельєфною на геополітичній мапі світу. Тому мені здається, що це сильна позиція - вона показує переваги від нашої військової потуги, наш можливий внесок у трансатлантичну безпеку.

Щодо контактів з новою адміністрацією, ви знаєте, що був візит керівника Офісу президента Андрія Єрмака до Вашингтона і не лише до Вашингтона, де відбулися контакти, в тому числі з представниками нової адміністрації, важливі контакти. Президент Зеленський мав добру, змістовну і предметну розмову у тристоронньому форматі з президентом-електом Трампом нещодавно у Парижі.

Такі зустрічі, контакти -- це в тому числі можливість для доведення своєї позиції, для наведення необхідної аргументації, для інформування щодо останніх подій. Що й відбувається.

Соня Кошкіна: Просто уточню: чи є нині у нас інформація про можливу зустріч Трампа з Путіним до інаугурації Трампа чи вже після?

Відсутня така інформація.

Леся Забуранна, народна депутатка України, "Слуга народу": Що стосується європейського виміру, як ви прогнозуєте фіналізацію угоди щодо членства України в Європейському Союзі і які країни будуть найскладнішими в процесі цих перемовин? Як ви оцінюєте шанси вступу України до Європейського Союзу до настання справедливого миру в Україні?

Зображення: Олександр Ратушняк нардепка Леся Забуранна

Я б не став ототожнювати досягнення справедливого миру з нашою перспективою вступу до Європейського Союзу. Це абсолютно різні питання. Я впевнений, що ми зможемо рухатися вперед досить швидко.

І роблю тепер місточок на ваше запитання щодо країн, з якими буде найважче. Ви знаєте, навіть найвищий рівень дипломатичних відносин з тією чи іншою країною, як показує досвід інших країн на їхньому шляху до членства в ЄС, автоматично не гарантує, що при перемовинах про конкретні економічні речі не виникатимуть суперечки. І це нормально. Ми до цього готові. Ми розуміємо, від яких країн слід очікувати найбільш складного переговорного процесу. Передусім, це країни, які мають значний потенціал в сільському господарстві. В тому числі я маю на увазі і найближчі країни, наших сусідів.

Тому ми вже сьогодні активно консультуємося та обмінюємося досвідом. Багато країн звернулися до нас, щоб поділитися своїм досвідом і розповісти про подібні етапи, які вони проходили на своєму шляху до Європейського Союзу.

І що особливо важливо: європейські союзники також підтверджують як швидкість, так і масштаб реформ, які Україна реалізує на своєму європейському шляху.

Мін'єдності і повернення українців додому

Маргарита Ситник, одна з засновниць ініціативи "Голка", журналістка та творець проєкту "Мости України", зазначила: минулого тижня Верховна Рада призначила Олексія Чернишова віцепрем'єр-міністром України, який відповідатиме за національну єдність. Як було оголошено, новостворене міністерство зосередиться на справах українців, що проживають за межами країни. Проте, цими питаннями вже опікується Міністерство закордонних справ та українські посольства. Чи вважаєте ви, що це може призвести до можливих суперечностей або конфліктів? Які кроки можна вжити, щоб уникнути повторення функцій?

Чи свідчить це про те, що ви наразі плануєте спільні ініціативи, особливо враховуючи, що Міністерство закордонних справ вже працює над стратегією співпраці з українською діаспорою? Які, на вашу думку, результати повинні бути досягнуті Міністерством єдності? Які критерії оцінки ефективності його діяльності будуть застосовані?

Зображення: Олександр Ратушняк Маргарита Ситник, видання ГОЛКА

Я впевнений у встановленій співпраці з новим міністерством та його очільником. Ми вже мали розмову з паном Чернишовим стосовно нашої спільної роботи. Ніяких суперечностей між нами немає і не передбачається, оскільки у нас різні цілі.

Міністерство закордонних справ, через свою консульську службу, активно працює на захист законних прав та інтересів громадян України, що знаходяться за межами країни. Основною метою є гарантування їхніх прав шляхом надання різноманітних консульських послуг.

Нагадаю, що, згідно з нашими даними, на сьогодні ми говоримо про 7,5 мільйона українців за кордоном. Тому ми повинні забезпечити належний їхній захист і консульські послуги, передовсім документів. І ми в короткій перспективі вийдемо з суттєвими інноваціями на цьому треку, щоб спростити, дебюрократизувати багато процесів для наших співвітчизників за кордоном, щоб вони відчували цей зв'язок, щоб вони відчували опіку своєї держави. І я переконаний, що ми досягнемо хороших результатів.

Новостворене міністерство зосередиться на розвитку умов для повернення українських громадян на батьківщину. Це передбачає як вдосконалення умов всередині країни, так і створення відповідних стимулів для наших співвітчизників, які перебувають за кордоном, щоб вони могли ухвалювати рішення про повернення. Одним з важливих кроків у цьому напрямку стане ухвалення закону про подвійне громадянство, що дозволить людям зберігати зв'язок зі своєю країною.

Китай і його роль у наближенні миру в Україні

Ірина Федорів, голова громадської ініціативи "Голка": Зараз всі обговорюють питання домовленостей в форматі США-Росія-Україна. Чи можемо ми враховувати в цій комбінації інтереси Китаю? Якщо можемо, то як?

Зображення: Олександр Ратушняк Ірина Федорів, Видання 'Голка'

На мою думку, внесок і позиція Китаю є надзвичайно значущими для досягнення справедливого миру в Україні. Це безсумнівно. Китай — одна з тих держав, яка здатна впливати на Росію та її дії.

Ми також підтримуємо зв'язок із китайською стороною. Особливо важливо отримати їхню реакцію на російські загрози щодо використання ядерної зброї. Вкрай необхідно, щоб Китай та подібні країни реагували на атаки Росії на ядерні об'єкти України, адже цими діями російські терористи ставлять під загрозу безпеку всього світу та можуть спровокувати ядерний інцидент.

Також важлива реакція таких країн, як Китай, як Індія на продовольчу безпеку, зокрема на відновлення свободи мореплавства у Чорному морі. І тут теж наведу приклад: Китай для України станом на сьогодні -- найбільший торговельний партнер.

Олеся Жулинська, начальниця відділу комунікацій та зв'язків з громадськістю ПриватБанку: Нещодавно ви зустрілися з міністром закордонних справ Китаю на Генеральній асамблеї ООН. Чи торкалися ви теми їхньої участі в миротворчих ініціативах? Чи вважаєте ви, що Китай може долучитися до таких зусиль?

Зображення: Олександр Ратушняк Керівниця з комунікацій та зв'язків з громадськістю ПриватБанку Олеся Жулинська

Так, безумовно, ми провели обговорення. Ми аналізували нашу Формулу миру, надаючи їй детальну оцінку. Важливо підкреслити, що китайсько-бразильська ініціатива не повинна бути альтернативою нашій Формулі миру, і жодна інша пропозиція не повинна роз'єднувати світ.

З цієї причини ми також звернулися до китайської сторони з проханням активніше долучитися до процесу встановлення справедливого та всебічного миру в Україні. Ця тема також була обговорена, і ми підкреслили важливість підтримання контактів на відповідному рівні.

Я хотів би зазначити, що ми вже провели консультації на рівні заступників міністра, а також відбувся візит міністра закордонних справ до Китаю. Ми налаштовані на підтримку цього діалогу.

Олена Сотник, представниця Ukraine Rassmusen Global та колишня народна депутатка, зазначила: "З огляду на те, що Китай намагався зменшити важливість Саміту миру в Швейцарії, а також враховуючи їхні ініціативи, спочатку в форматі 12 пунктів, а потім у скороченій версії, які не містили жодного засудження дій Росії або її агресії, а також питань, пов’язаних з деокупацією територій, виникає питання: яку роль може відігравати Китай у процесі мирного врегулювання? Чи може ця роль бути дійсно конструктивною?"

Зображення: Олександр Ратушняк Олена Сотник, колишня нардепка, зараз у Ukraine Rassmusen Global

Китай публічно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Це відображено в тому числі у їхній ініціативі. І ми також вважаємо, що роль Китаю важлива у наближенні справедливого миру.

Якщо говорити про конкретні сфери, в яких уже можна досягти відчутних результатів, то це продовольча безпека, ядерна безпека та енергетика. Тому ми зацікавлені в їх активній участі в реалізації Формули миру.

Вирішення історичних конфліктів з Польщею.

Володимир В'ятрович, депутат Верховної Ради України від "Європейської Солідарності", звернувся до міністра: "Шановний міністре, вже в перші 100 днів вашої роботи на посаді стало очевидним, що історичні питання залишаються однією з найгарячіших тем у польсько-українських відносинах. І, на жаль, це ускладнює наше розуміння минулого та негативно впливає на сучасні зв'язки між нашими країнами. Чи бачите ви шляхи для зменшення політизації цієї проблеми? Особливо враховуючи, що наступного року в Польщі відбудуться президентські вибори, і вже зараз один з кандидатів активно використовує цю тему у своїй кампанії."

Зображення: Олександр Ратушняк Народний депутат Володимир В'ятрович

Я вважаю, що для нас політика добросусідства має бути фундаментальним пріоритетом. Щоб мати по периметру навколо нашої країни союзників, країни-друзів та мінімізовувати і прибирати з порядку денного чутливі чи токсичні питання, які з деякими з країн присутні.

Дві істини про Волинь

Говорячи про Польщу, варто зазначити, що ця країна з перших днів повномасштабного вторгнення надала нам безпрецедентну підтримку — від простих громадян до урядових структур і державного керівництва. Це ми безмежно цінуємо. Звичайно, існують питання, що стосуються складних моментів нашої спільної історії. Ми чітко висловили наш підхід польській стороні — необхідність деполітизації історичних процесів.

Їх слід звільнити від політичного впливу та перевести на експертний рівень, як це повинно бути. Дискусії стосовно цих питань мають вести професіонали-історики. Важливо усунути це питання з верхівки політики, щоб не перетворювати його на інструмент у виборчих кампаніях. Це в наших інтересах, і ми відкрито висловлюємо цю позицію, підкреслюючи наш національний український інтерес.

Я вважаю, що в нас достатньо дипломатичного хисту і політичної волі, щоб знайти правильні кроки та правильні рішення взаємно. Це лежить в інтересах обидвох народів, обидвох країн. І ми маємо тут прогрес.

Дипломатична діяльність з країнами Глобального Півдня

Роман Грищук, народний депутат від партії "Слуга народу", повідомив: "Десять днів тому відбувся наш перший парламентський саміт, присвячений співпраці між Україною та країнами Латинської Америки і Карибського басейну. У заході взяли участь представники 14 країн, зокрема 50 делегатів, серед яких депутати, сенатори та спікер парламенту Белізу. Серед учасників були такі країни, як Бразилія, Мексика, Чилі тощо. Питання, яке постає: чи варто в умовах обмежених фінансових, кадрових та часових ресурсів зосереджуватися на Латинській Америці та Глобальному Півдні? Які вигоди ми можемо отримати, і на яких країнах Латинської Америки слід зосередити нашу увагу?"

Зображення: Олександр Ратушняк Нардеп Роман Грищук

Однозначно так. З усіх міркувань. І політико-дипломатичного теж. Це і взаємодія в рамках міжнародних організацій, і конкретні голоси на підтримку України, і конкретна допомога. Навіть якщо країна не допомагає у військовій сфері, є інші шляхи підтримки України і обопільно вигідної взаємодії.

Якщо брати Латинську Америку і Кариби, ми говоримо про понад 670 мільйонів людей і про сукупний ВВП у майже 6 трильйонів доларів.Тобто це теж шанси для українського бізнесу, для нашого виходу на ці ринки -- ми там конкурентоспроможні. Крім того, ми не повинні соромитись і ставити питання щодо доступу України до певного виду ресурсів, які нам необхідні і які ми теж можемо отримувати, взаємовигідно співпрацюючи з країнами Глобального Півдня.

Тому однозначно ми будемо розвивати й посилювати нашу дипломатичну присутність і через відкриття додаткових посольств, і розширення дипломатичного складу в цих країнах. Тут важливо залучення різних компонентів і міжпарламентського теж. Тому що часом парламентарі більш вільні у своїх висловлюваннях, часто можуть випереджати уряди у тій чи іншій позиції. Тому ми будемо нарощувати наші двосторонні відносини як з окремими столицями Глобального Півдня, так і з відповідними регіональними утвореннями, Африканським Союзом чи організаціями країн Латинської Америки. І все це буде в пріоритеті і підкріплено відповідними стратегіями та кадровими рішеннями.

Грузія – це країна, що розташована на перехресті Європи та Азії, славиться своєю багатою культурною спадщиною, неперевершеними краєвидами та смачною кухнею.

Соломія Бобровська, депутатка від партії "Голос", висловила своє занепокоєння щодо ситуації в дружній нам Грузії, яка є частиною Чорноморського регіону. Протести тривають вже третій тиждень. У парламенті Грузії "Грузинська мрія" має 88 мандатів з 150. У нашій Верховній Раді вже підготовлено проект постанови про невизнання виборів. Тепер залишилося дочекатися позиції Міністерства закордонних справ: чи визнаємо ми парламентські вибори в Грузії?

Зображення: Олександр Ратушняк Нардепка Соломія Бобровська

Ми підтримуємо позиції міжнародних спостерігачів щодо численних порушень, які мали місце під час жовтневих виборів у Грузії. Це, у свою чергу, призвело до подальшого загострення ситуації в країні. Ми рішуче засудили поточні події в Грузії, зокрема відмову від європейського курсу та непропорційне використання сили проти протестувальників. Це знайшло відображення в наших відповідних політичних заявах. Одним з конкретних заходів стало накладення санкцій на грузинських високопосадовців, які були причетні до цих порушень.

Сирія та крах режиму Башара Асада

Бартош Ціхоцький, екс-посол Польщі в Україні, зазначає: «З моменту початку російської агресії ми спостерігаємо, як деякі країни та недержавні актори поводяться так, ніби Росія може порушувати міжнародні норми без жодних наслідків. Серед цих акторів можна згадати ХАМАС та Азербайджан, який здійснив агресію проти Нагірного Карабаху. Також до цього списку можна додати Північну Корею. Як приватна особа, я вважаю, що без підтримки Китаю, участь Північної Кореї у конфлікті була б малоймовірною. Тим часом в Сирії відбуваються зміни, і Асад втрачає позиції. Які наслідки це, на вашу думку, має для України?»

Зображення: Олександр Ратушняк Колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький

Ми також офіційно висловили свою позицію щодо подій, що відбуваються в Сирії. Падіння режиму Асада демонструє не лише слабкість Росії, а й те, що жоден автократичний режим не може уникнути свого краху. У цей критичний період зміни влади надзвичайно важливо забезпечити безпеку населення та підтримати роботу державних інститутів.

Нагадаю, що ми розірвали дипломатичні відносини з Сирією при режимі Асада за потурання політиці Росії. І на сьогодні ми готові до відновлення відносин з цією країною, залежно від подальшого розвитку подій в Сирії.