50% прибутку фінансових установ - до державної скарбниці, знецінення гривні та продаж Ідея Банку: які події визначили 2024 рік для фінансового сектору.
Незважаючи на те, що триває третій рік повномасштабної війни, український фінансовий сектор демонструє вражаючу стійкість. Банківські установи продовжують збільшувати свої доходи та прибуток, зібравши рекордні обсяги депозитів. Вони також намагаються відновити кредитування, виходячи за межі пільгових програм, таких як "5-7-9". Це все відбувається на фоні зростаючого податкового навантаження. Важливо зазначити, що з початку 2024 року ставка податку на прибуток для банків становила 25%, а з грудня вона піднялася до 50%.
Слід звернути увагу на те, що основним джерелом доходів для банківського сектора залишаються депозитні сертифікати Національного банку України та військові облігації. У зв'язку з цим, фінансові установи регулярно сплачують десятки мільярдів гривень податків до державного бюджету, адже вони отримують стабільний безризиковий прибуток, не докладаючи значних зусиль.
Крім того, банкіри цілком успішно адаптуються до нових вимог, які поступово запроваджує НБУ. Вони стосуються нормативів достатності капіталу, ліквідності та оцінки кредитних ризиків.
У небанківському секторі ситуація виглядає досить невтішно. Основною тенденцією є поступове зменшення кількості учасників ринку. Протягом перших дев'яти місяців 2024 року з нього вийшло понад 130 страхових та фінансових установ, кредитних спілок і ломбардів. Деякі з них самостійно припиняють свою діяльність через нерентабельність. Водночас, багато компаній змушені залишити ринок через втручання Національного банку, який вказує на порушення нормативних вимог та інших регуляторних норм.
Проте, небанківські фінансові організації шукають способи відновлення та підтримки бізнес-обсягів, які були втрачені під час війни.
Mind проаналізував ключові події фінансового ринку 2024 року та вивчив, які з них мали вплив не лише в даний момент, а й будуть мати значення для розвитку фінансового сектора у 2025 році.
З початку 2024 року на банківському ринку не було зафіксовано жодного випадку банкрутства. Протягом року лише Альпарі банк вирішив відмовитися від своєї ліцензії, причому це сталося на добровільних засадах. Згідно з інформацією від НБУ, єдиний акціонер цього банку, Бахтарі Хедаятоллах, який проживає в Об'єднаних Арабських Еміратах, прийняв рішення про завершення банківської діяльності. На момент відмови від ліцензії частка активів Альпарі банку на ринку становила менше 0,007%.
Проте, Міністерство фінансів та Національний банк України не зупиняються у своїх намірах щодо приватизації державних банків. В кінці жовтня Верховна Рада України затвердила законопроект № 11474, який містить положення про продаж акцій системно важливих банків, що повністю або частково перебувають у власності держави.
Цей документ має стати основою для приватизації не тільки банків, які були націоналізовані з приватного сектору (таких як ПриватБанк і Сенс Банк), але й для тих, що залишалися державними з моменту їх заснування (наприклад, Ощадбанк і Укрексімбанк). Головне питання полягає в тому, наскільки можливо залучити приватні інвестиції в умовах війни. Таким чином, малоймовірно, що 2025 рік стане роком активної приватизації державних банків.
Протягом 2025 року можлива ліквідація хіба що невеликих банків, які не витримають конкуренції або не пройдуть стрес-тести НБУ, які охоплять увесь банківський сектор і стануть для нього серйозним випробуванням на стійкість.
Стратегія Національного банку щодо підвищення гнучкості валютного курсу дала позитивні результати. Після того, як восени 2023 року НБУ відмовився від фіксованого курсу, вартість гривні по відношенню до долара стала більш адекватною та формується на основі торгів на міжбанківському ринку (хоча Нацбанк все ще втручається в процес). При цьому різниця (спред) між готівковим та офіційним курсами зменшилася до 0,3-0,4%.
Однак, на 2025 рік не варто очікувати особливо позитивних прогнозів: гривня, ймовірно, буде продовжувати своє падіння. Подібні припущення висловлюють як бізнесмени, так і фахівці. Крім того, у державному бюджеті на 2025 рік передбачено середній обмінний курс на рівні 45 грн за долар.
Проте, Національний банк запевняє, що не залишить гривню на самоті і планує продовжувати підтримку ринку через інтервенції. На щастя, у НБУ наразі достатньо резервів для цього. На початку грудня їх обсяг становив приблизно $40 мільярдів, а завдяки надходженням міжнародних фінансів, Нацбанк розраховує зберегти резерви на рівні не менше $41 мільярда до кінця 2025 року.
Наприкінці 2023 року Верховна Рада прийняла нові поправки до Податкового кодексу, які передбачають підвищення ставки податку на прибуток для банків з 18% до 50%. Це означає, що фінансові установи були зобов'язані сплатити податок на прибуток за 2023 рік за ставкою, що в 2,8 рази перевищує звичайну. Загальна сума податку, яку вони сплатили, досягла 83 мільярдів гривень.
На 2025 рік депутати вирішили також залишити ставку податку на прибуток банків на рівні 50%.
Фінансисти не в захваті від цього, НБУ стурбований, що високий податковий тягар може негативно вплинути на капіталізацію банківської системи, а Міжнародний валютний фонд зазначив, що така податкова стратегія "не приносить бажаних результатів".
Тому навіть після сплати 50% податку на прибуток кишені банків точно не спорожніють. Хоча зростаючий податковий тягар стане певною мірою викликом і може призвести до того, що деякі з банків вирішать залишити ринок.
Продаж банків під час війни є досить рідкісним явищем, якщо не враховувати націоналізацію певних фінансових установ.
Проте наприкінці 2024 року один з банків отримав нового власника. Ідея Банк, що раніше належав польській групі Getin Holding, був проданий кіпрській компанії Alkemi Limited, яка є частиною групи "ТАС". Основним бенефіціаром цієї групи є відомий бізнесмен Сергій Тігіпко.
У жовтні було укладено угоду, а в грудні Антимонопольний комітет (АМКУ) дав зелене світло на продаж 100% акцій банку.
У березні 2023 року Національний банк України виявив недоліки в репутації Getin Holding та його основного акціонера Лешека Чарнецького, зобов'язавши власників банку знайти рішення щодо його продажу.
Залишається лише сподіватися, що цього разу угода виявиться успішною. До речі, якщо Тігіпко не розрахується за Ідея Банк до 31 грудня 2024 року, то за кожен місяць прострочення він буде додатково заплатити Getin Holding $800 тис.
Станом на момент продажу активи Ідея Банку становили понад 11,6 млрд грн, тоді як сума коштів клієнтів на рахунках досягала 4,6 млрд грн, а обсяг кредитного портфелю склав майже 5 млрд грн. Протягом 10 місяців 2024 року банк заробив чистий прибуток у розмірі 0,6 млрд грн.
Після того, як у 2020 році Національний банк став регулятором небанківського фінринку, для страховиків, фінкомпаній, кредитних спілок і ломбардів багато що змінилося, і не на краще. Умови роботи фінустанов стали більш жорсткими, внаслідок чого багато хто з них припинив свою діяльність.
За даними НБУ, на початок 2020 року в Україні було зареєстровано близько 1800 небанківських структур, на кінець 3 кварталу 2024 року їх залишилося на ринку близько 800.
У той же час кредитні спілки поступово втрачають свою популярність, тоді як ломбарди, хоча й збільшили обсяги кредитування, все ще не досягли рівня 2020-2021 років.
На жаль, рік 2025 не обіцяє значних змін на небанківському ринку. По-перше, учасники цього сегмента економіки зобов'язані будуть сплачувати податок на прибуток за новою ставкою 25% замість попередніх 18% (за винятком страхових компаній).
По-друге, регуляторне середовище стане ще менш комфортним, а НБУ посилить контроль за дотриманням нормативів, вимог фінмоніторингу, звітності фінустанов та прозорості структури їх власності (особливо це стосується наявності акціонерів, пов'язаних з державою-агресором).
Проте для клієнтів страховиків, фінансових компаній та інших фінансових установ це, швидше за все, позитивна новина. Адже компанії, які прагнуть залишитися на ринку, повинні будуть не лише дотримуватися вимог та регуляцій НБУ, але й активно конкурувати за увагу споживачів. Це, в свою чергу, призведе до підвищення якості фінансових послуг, які вони надають, будь то страхування автомобілів чи надання мікрокредитів.